Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001077, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-02-2024 Статус Запланована Назва роботи Мікробіологічне обґрунтування нових засобів на основі лікарських рослин для лікування кандидозу ротової порожнини Здобувач Огієнко Тетяна Юріївна, Керівник Куцик Роман Володимирович Опонент Кривцова Марина Валеріївна Опонент Сидорчук Ігор Йосипович Опонент Шнайдер Станіслав Аркадійович Рецензент Палійчук Іван Васильович Опис Уточнено наукові дані про видовий склад грибів роду Candida, які виявляються в даний час на слизовій оболонці ротової порожнини стоматологічних пацієнтів (без ортопедичних конструкцій та у носіїв знімних ортопедичних конструкцій) з кандидозом слизової оболонки ротової порожнини на фоні супутньої соматичної патології, зокрема, вторинного синдрому Шегрена. Окремі види дріжджоподібних грибів, зокрема C. lusitaniae, C. lipolytica, Cryptococcus laurentii, виявлені на слизовій оболонці ротової порожнини у пацієнтів із синдромом Шегрена вперше. Зібрано актуальну інформацію про стан резистентності до протигрибкових засобів (полієнів, імідазолів і тріазолів) та антисептиків (Хлоргексидину, Декасану) у сучасних клінічних штамів кандид, виділених від пацієнтів із кандидозом слизової оболонки ротової порожнини. Встановлено, шо від 85,4 % до 92,6 % штамів кандид володіють полірезситентністю до антимікотиків, як мінімум трьох різних хімічних груп. Резистентність до Флуконазолу проявляють 76,2±1,1 % штамів C. albicans і 70,6±1,3 % штамів Candida non-albicans. При цьому відповідно 23,8±1,1 % і 17,6±1,1 % клінічних ізолятів характеризуються високим рівнем резистентності (MIC Флуконазолу ≥100 мкг/мл). Водночас як азолочутливі, так і азолорезистентні штами кандид проявляють чутливість до антисептичних засобів Декасану і Хлоргексидину. Проведено цілеспрямований пошук лікарських рослин, сировина яких включена в ДФУ 2.6, які містять біологічно активні речовини з антифунгальною активністю відносно азолорезистентних штамів C. albicans і C. tropicaalis, виділених від пацієнтів із кандидозом слизової оболонки ротової порожнини. Виявлено високу антикандидозну активність екстрактів ряду представників флори України (кореневищ тирлича жовтого, лепехи звичайної, трава тирлича ластівневого, корені перстача прямостоячого, ранника вузлуватого, листків софори японської, квітів бузини чорної, первоцвіту весняного, трави деревію звичайного, вербени лікарської, хвоща польового, подорожника карликового, квіти), а також пряно-ароматичних рослин (трави чебрецю повзучого, плодів коріандру посівного та перцю гострого, кори коричника цейлонського, кореневищ куркуми довгої та імбиря лікарського). Крім того, підтверджено виражену фунгіцидну і фунгістатичну дію стосовно клінічних ізолятів C. albicans і C. non-albicans від стоматологічних пацієнтів екстрактів листків лавра благородного, плодів мускатника духмяного, трави буркуна білого, родовика лікарського і герані темної, кореневищ купини кільчастої, трави і коренів парила звичайного, квітів глоду одноматочкового. Встановлено, що біологічно активні сполуки лікарських рослин флори України (зокрема, квітів календули лікарської і рудбекії роздільнолистої, трави і коренів парила звичайного, трави чебрецю звичайного, листків горіха волоського, слані ксанторії постінної) володіють здатністю підвищувати чутливість клінічних штамів кандид до Флуконазолу. Уперше продемонстровано, що у штамів кандид низький рівень резистентності до Флуконазолу (який забезпечується ефлюксним механізмом) у більшій мірі піддається модифікації біологічно активними сполуками лікарських рослин, ніж високий рівень резистентності. Таким чином, результати дослідження теоретично обґрунтовують новий стратегічний напрямок подолання азолорезистентності кандид – комбіноване застосування Флуконазолу з модифікаторами резистентності природного (рослинного) походження. Оптимізовано способи екстрагування трави полину звичайного, полину боже дерево, жовтцю їдкого, горлянки повзучої, жабрію звичайного, рути садової з метою одержання комплексів екстрагованих сполук з антикандидозними властивостями. Виконано мікробіологічне обґрунтування перспективності і доцільності використання рідкого екстракту кореневищ тирличу ваточникового (Gentiana asclepiadea L.), виготовленого на 40 % етанолі (1:1) для створення на його основі нового засобу для місцевого лікування кандидозів слизових оболонок, у тому числі ротової порожнини. Розроблено і запатентовано (Патент України № 134453) засіб з водно-етанольних екстрактів кори коричника цейлонського та коренів перстачу прямостоячого (калгана) у співвідношенні 1:1, що володіє протигрибковими і протизапальними властивостями, для лікування кандидозних уражень слизової оболонки ротової порожнини у пацієнтів із протезними стоматитами. Результати проведеного експериментального дослідження слугують мікробіологічним обґрунтуванням можливості створення нових засобів на основі лікарських рослин для лікування кандидозу слизової оболонки ротової порожнини. Ключові слова: слизова оболонка ротової порожнини, дріжджоподібні гриби роду Candida, рослинні екстракти, Флуконазол, мікробіом ротової порожнини, протигрибкові препарати, грибкові захворювання порожнини рота, кандидоз, антимікробна активність, антимікробна резистентність. Галузь – Медицина. Дата реєстрації 2024-02-29 Додано в НРАТ 2024-02-29 Закрити