Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001131, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-03-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Неурядові (громадські) правозахисні організації як інститут громадян-ського суспільства: конституційно-правовий аспект Здобувач Демиденко Анастасія Леонідівна, Керівник Слінько Тетяна Миколаївна Опонент Сінькевич Олена Василівна Опонент Щербанюк Оксана Володимирівна Рецензент Берченко Григорій Валерійович Рецензент Ткаченко Євгеній Володимирович Опис Дисертація присвячена комплексній науково-правовій розробці при-роди неурядових (громадських) правозахисних організацій (далі – НПО) як інституту громадянського суспільства в конституційно-правовому аспе-кті, формам діяльності НПО (захист прав в національних судах і Європей-ському Суді з прав людини, взаємодії із органами законодавчої і виконав-чої влади, здійсненню громадського контролю, а також особливостям дія-льності в умовах збройної агресії Росії проти України), пропозиціям щодо вдосконалення правового регулювання НПО. Наукова робота є одним з перших досліджень окресленої проблеми, в якому: з’ясовано місце НПО в структурі громадянського суспільства; визначено конституційно-правову природу (поняття, ознаки, основні функції і види) неурядових правозахис-них організацій як інститутів громадянського суспільства; окреслено між-народні стандарти і досвід конституційно-правового регулювання діяльно-сті НПО в країнах ЄС і США; сформульовано загальну характеристику форм діяльності НПО; визначено роль НПО в судовому захисті прав і сво-бод людини в Україні та в Європейському Суді з прав людини; з’ясовано особливості участі НПО в законодавчому процесі і в діяльності виконавчої влади; визначено роль НПО у здійсненні громадського контролю; виокре-млено особливості НПО щодо документування російської агресії і захисту осіб, що постраждали від неї; з’ясовано особливості діяльності НПО по за-хисту прав внутрішньо переміщених осіб. Мета й завдання даної наукової роботи зумовили вибір її структури. Так, вона складається з 3-х розділів, присвячених теоретичним та консти-туційно-правовим засадам НПО як інститутів громадянського суспільства; характеристиці основних форм діяльності НПО в Україні; особливостям діяльності НПО в умовах збройної агресії росії проти України. Виокремлено види НПО, діяльність яких стосується захисту прав лю-дини під час війни за певними типами, а саме: організації, що займаються захистом прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, що постраждали від збройної агресії проти України; організації, що здійсню-ють збір та документування воєнних злочинів, а також злочинів проти лю-дяності, вчинених у ході російсько-української війни; організації, що здій-снюють захист прав та інтересів військовослужбовців і членів їх сімей; ор-ганізації, які займаються питаннями деокупації та реінтеграції захоплених територій України (зокрема Сходу та Криму). Сформульовано і проаналізовано такі форми діяльності НПО, як: 1) судовий захист прав людини шляхом залучення у судовий процеси в наці-ональних судах або в рамках Європейського суду з прав людини; 2) спів-працю (взаємодію) з міжнародними структурами і національними органа-ми державної влади; 3) громадський контроль за діяльністю органів дер-жавної влади та місцевого самоврядування; 4) правозахисний активізм; 5) документування злочинів проти людяності, воєнних злочинів, допомога жертвам війни і внутрішньо переміщеним особам. Обґрунтовано необхідність прийняття спеціального закону «Про пра-возахисні організації» або «Про правозахисну діяльність», де би врегу-льовувався статус, права НПО, механізми їх взаємодії із органами держа-вної влади. Удосконалено розуміння двоїстої природи участі НПО на рівні Євро-пейського суду з прав людини, а саме: 1). неурядові (громадські) правоза-хисні організації захищають свої права як юридичної особи; 2) неурядові (громадські) правозахисні організації непрямо захищають широке коло прав людини, звертаючись із відповідними заявами і лише у виняткових ситуаціях звернення в інтересах інших осіб є допустимим. Наведено основні напрямки діяльності НПО щодо документування російської агресії і захисту осіб, що постраждали від неї, а саме: а) моніто-ринг та виявлення фактів вчинення воєнних злочинів у відкритих джере-лах. Моніторинг представляє собою інститут щодо спостереження та фік-сації фактів вчинення воєнних злочинів з певних соціально медіа-платформ, такі як Twitter, TikTok і Telegram, для збору важливого вмісту, такого як відео, фотографії та GPS-локації, які можуть слугувати доказами в майбутніх кримінальних процесах; б) відвідування місць проживання по-страждалих від воєнних злочинів громадян з метою виявлення незадоку-ментованих жертв з подальшим їх інтерв’юванням; в) безпосередній збір та якісна фіксація виявлених фактів вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людства та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарно-го права. Діяльність щодо документування виявлених воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права; г) систематизація зібраної інформації та проведення попередньої кваліфікації вчинених злочинів відповідно до Кримінального Кодексу України та Римського Статуту Міжнародного кримінального суду та розробка відповідних звітів щодо вчинення злочинів проти людяності та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Дата реєстрації 2024-03-07 Додано в НРАТ 2024-03-07 Закрити