Реєстраційний номер
0824U001147, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-04-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація діагностичного алгоритму хронічних неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів для патогенетичного обґрунтування корекції стану шляхом імунотерапії
Здобувач
Давиденко Катерина Іванівна,
Керівник Натрус Лариса Валентинівна
Керівник Курченко Андрій Ігорович
Опонент Коваль Галина Данилівна
Опонент Ромащенко Оксана Василівна
Рецензент Олешко Віктор Федорович
Рецензент Диндар Олена Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання сучасної гінекології та клінічної імунології створенню концепції прогностичного значення імунних порушень при неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів, розробці і впровадженню в клінічну практику оптимального діагностичного алгоритму, який дозволяє охарактеризувати важкість стану пацієнтки, прогноз подальшого перебігу хвороби, а також обґрунтовує вчасне здійснення раціональних терапевтичних та профілактичних втручань для досягнення оптимального клінічного результату.
Запальні захворювання жіночих статевих органів — одна з актуальних медичних проблем, що суттєво впливають на здоров’я жінок дітородного віку. В усіх країнах світу зростає їх частота, що не тільки суттєво погіршують якість життя жінки, але можуть стати причиною порушення її репродуктивної функції. Наявність запалення органів жіночої сфери становить 60-70% звернень за медичною допомогою [20]. Етіологічна структура неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів (НЗЗЖСО) різноманітна. Основними її збудниками є різні види стафілококів, стрептококи, кишкова паличка, вульгарний протей, ентерококи, клебсієла, анаеробні бактерії, гарднерели, гриби роду Candida, актиноміцети та інші мікроорганізми, також їх асоціації [76]. Особливо небезпечним є перехід гострого запалення у хронічну форму зі схильністю до частих загострень (рецидивів), оскільки такій сценарії є основним шляхом розвитку: непрохідності маткових труб, порушення менструального циклу, безпліддя, виникнення хронічного больового синдрому, позаматкової вагітності, гнійно-септичних ускладнень тощо, що може спричинити появу доброякісних та злоякісних новоутворень.
Часто рецидивуючими НЗЗЖСО вважають вульвовагініти, вагініти, цервіцити спричинені умовно-патогенною флорою, такою як Escherichiae coli, Enterococcus faecalis, Staphylococcus epidermidis тощо, які рецидивують протягом 3 міс або раніше після попереднього епізоду загострення [4].
Дата реєстрації
2024-03-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-03-08 / 2026-07-03
