Реєстраційний номер
0824U001150, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-04-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Механізми розвитку мікроангіопатії сітківки за умов хронічної гіперглікемії.
Здобувач
Водяник Вадим Валерійович,
Керівник Зябліцев Сергій Володимирович
Опонент Савицький Іван Володимирович
Опонент Кирилюк Михайло Лазарович
Опонент Уманець Микола Миколайович
Рецензент Петренко Оксана Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної патофізіології – вивченню механізмів розвитку мікроангіопатії сітківки за умов хронічної гіперглікемії та обґрунтуванню нового шляху її патогенетичної корекції – застосуванню блокади тирозинових протеїнкіназ.
Обґрунтування вибору теми дослідження. Поширеність цукрового діабету (ЦД) та його ускладнень, зокрема – діабетичної ретинопатії (ДР) в усьому світі останніми роками суттєво збільшується (P. Saeedi et al., 2019; T.Y. Wong & C. Sabanayagam, 2020). На даний час ДР вважають прогресуючим тканинноспецифічним нейроваскулярним ускладненням ЦД зі складним багатофакторним патогенезом, яке характеризується судинним ураженням сітківки за типом мікроангіопатії, дисфункцією нейронів та призводить до слабобачення або сліпоти (W. Wang &, A.C.Y. Lo, 2018).
Сучасна класифікація ДР заснована на клінічно видимих мікросудинних змінах сітківки (M.D. Abramoff et al., 2018).
Мікроангіопатія формується вже на ранніх стадіях ДР, починаючись із зменшення числа перицитів, потовщення базальної мембрани судин та збільшення її проникності (C. Roy & D. Kim, 2021). При прогресуванні ДР виникає оклюзія мікросудин та утворення неперфузованих зон з ішемією, гіпоксією та інфарктами у шарах нервових волокон (Y. Zhu et al., 2021).
Активуються асоційовані з гіпоксією проангіогенні фактори, в першу чергу гіпоксіяіндуцибельний фактор-1 (HIF-1), васкулоендотеліальний фактор росту судин (VEGF), що супроводжується нейрозапаленням, судинною гіперпроникністю та неоваскуляризацією сітківки/склоподібного тіла (A. Uemura et al., 2021). Суттєве значення мають також апоптоз та запалення, що залучають до процесу мікро- та макроглію (C.M. Troy & Y.Y. Jean, 2015).
Нещодавно відкрите новий клас мембранних рецепторів, які використовують тирозинові протеїнкінази, що здатні фосфорилювати білки за гідроксильними групами тирозину (S. Gavi et al.,, 2006; I.N. Maruyama, 2014). Рецептори тирозинкіназ активують декілька сигнальних каскадів (M.A. Lemmon & J. Schlessinger, 2010) і, в тому числі, експресію VEGF (G. Pearson et al., 2001).
Таким чином, комплексний аналіз молекулярних, клітинних та імунологічних механізмів ДР дозволяє припустити можливість застосування прямих інгібіторів тирозинових протеїнкіназ (і, у тому числі, іматинібу) як нових імуномодулюючих препаратів для корекції мікроангіопатії при ДР.
Дата реєстрації
2024-03-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-03-08 / 2026-07-03
