Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001220, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Клініко-патогенетичні особливості та обґрунтування лікування хворих на хронічний гепатит С у коморбідності із хронічним панкреатитом. Здобувач Бучок Ольга Володимирівна, Керівник Дербак Марія Антонівна Опонент Мороз Лариса Василівна Опонент Бабінець Лілія Степанівна Рецензент Сірчак Єлизавета Степанівна Рецензент Ганич Оксана Тарасівна Опис Метою дослідження було підвищити ефективність лікування хворих на хронічний гепатит С із хронічним панкреатитом на основі вивчення взаємозв’язків між клініко-біохімічними показниками, маркерами системного запалення та ферментативною активністю підшлункової залози. Для виконання поставленої мети у дослідження включено хворих 2 груп: група 1 – хворі на ХГС коморбідний з ХП (n=72), група 2 – хворі на ХГС (n=48), які в подальшому розділені на групу 1а (n=52) – хворі на ХГС+ХП із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози (ЗСНПЗ) та групу 1б (n=20) – хворі на ХГС+ХП без ЗСНПЗ. Для вивчення ефективності комплексної терапії 46 хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ легкого та помірного ступеня були розділені на групу А (n=21) і групу Б (n=26). Всі хворі отримували даклатасвір+софосбувір, рабепразол та поліферментний препарат з мінімальною активністю ліпази 25 тис од. ЄФ., а хворі групи А додатково отримували вітамін D в дозі 4000 МО протягом 24 тижнів. В результаті отриманих даних встановлено, що особливості клінічного перебігу ХГС+ХП полягають у достовірному переважанні кишкової диспепсії та проявляються метеоризмом і розладами випорожнень у 75,0% та 68,1% хворих. У хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ у 4,6 разів частіше зареєстровано високі ступені некрозапальної активності печінки (А2-3 (p<0,05)) та в 2,8 разів частіше ступінь фіброзу печінки F2-3 (p<0,05), ніж у хворих із збереженою зовнішньосекреторною функцією підшлункової залози. З’ясовано, що більш виразні зміни цитокінового профілю спостерігаються у хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ, за рахунок переважання прозапального та профіброгенного компонента. Виявлено, що рівні ІЛ-6 та неоптерину позитивно корелюють з вірусним навантаженням (ρ=0,869, p<0,001; ρ=0,723, p<0,001) і зворотно корелюють з рівнем фекальної еластази-1 (ФЕ-1) (ρ=-0,649, p<0,001; ρ=-0,534, p<0,001). Встановлений сильний зворотній кореляційний зв'язок (ρ=–0,832, p<0,001) між вірусним навантаженням та рівнем ФЕ-1 підтверджує вплив реплікативної активності вірусу гепатиту С та запалення на панкреатоцит з формуванням екзокринної недостатності підшлункової залози. Доведено, що вірогідно нижчі рівні вітаміну D спостерігаються у хворих ХГС+ХП порівняно з хворими на ХГС без ХП (p<0,001) та встановлено, що рівень вітаміну D найнижчий за умови ЗСНПЗ та при високій некрозапальній активності печінки (А2-3 і А3-4) і вираженому фіброзі (F3-4). Виявлено, що рівень вітаміну D у хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ з фіброзом F3-4 є на 26,8% нижчим, ніж у хворих з початковими стадіями фіброзу F0-1 (p<0,05). Зареєстрована позитивна кореляція між рівнями вітаміну D та рівнями ФЕ-1 (ρ=0,431, p=0,001), негативна кореляція між рівнями вітаміну D та вірусним навантаженням (ρ=-0,447, p<0,001) і рівнем профіброгенного цитокіна (ТФР-β) (ρ=-0,745, р<0,001), підтверджує роль вітаміну D в регуляції процесів як фіброгенезу так і формування екзокринної недостатності підшлункової залози у хворих на ХГС. Виявлено, що показники якості життя (ЯЖ) у хворих на ХГС+ХП позитивно корелюють з рівнями вітаміну D – при підвищенні рівня вітаміну D ЯЖ покращується за такими показниками: інтегральний показник; фізичне здоров’я; психічне здоров’я, а рівень ситуативної тривожності негативно корелює з рівнем вітаміну D (ρ=-0,660, p<0,001). Також у хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ встановлена позитивна кореляція між рівнем ФЕ-1 та всіма показниками якості життя: інтегральний; фізичне здоров’я; психічне здоров’я. Доведено, що включення поліферментного препарату з мінімальною активністю ліпази 25000 та вітаміну D в дозі 4000 МО/добу до комплексного лікування хворих на ХГС поєднаний з ХП веде до швидкої нормалізації АлАТ, АсАТ, загального білірубіну, сприяє усуненню цитокінового дисбалансу, покращує зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози та сприяє виразному регресу проявів гепатобіліарної дисфункції, чим знижує ситуативну тривожність та підвищує якість життя цих пацієнтів. Дата реєстрації 2024-03-14 Додано в НРАТ 2024-03-14 Закрити