Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001241, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація лікувально-профілактичних заходів у дітей з рекурентними респіраторними захворюваннями в період пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19). Здобувач Гаращенко Тетяна Андріївна, Керівник Уманець Тетяна Рудольфівна Керівник Лівшиць Людмила Аврамівна Опонент Ільченко Світлана Іванівна Опонент Крамарьов Сергій Олександрович Рецензент Квашніна Людмила Вікторівна Рецензент Шадрін Олег Геннадійович Опис Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) у світі займають перше місце серед усіх захворювань і 85,0% цих інфекцій припадає на дитячий вік. У сучасній світовій науковій літературі для визначення повторних респіраторних захворювань користуються поняттям «recurrent respiratory infections» – рецидивні, або рекурентні респіраторні інфекції. В останні роки, все більшу увагу серед науковців привертає роль «простого мінімального генетичного дефіциту» специфічного сигнального шляху, пов'язаного з підвищеною чутливістю до збудників респіраторних інфекцій, а також дефіцит нутрієнтів, зокрема вітаміну D, серед дітей з РРЗ, що розглядається, як певні фенотипи цієї категорії дітей. Дивлячись через призму сучасної епідемічної ситуації у світі, залишається відкритим питання - чи діти з рекурентними захворюваннями дихальних шляхів є групою ризику, щодо тяжкого перебігу COVID-19. Дисертаційна робота присвячена вивченню медико-соціальних факторів ризику розвиту COVID-19 серед дітей з РРЗ; особливостей клінічного перебігу РРЗ після перенесеної коронавірусної хвороби, взаємозв’язку між станом забезпеченості вітаміном D та частотою повторних епізодів ГРІ, ризиком інфікування та розвитком COVID-19; поліморфного варіанту rs12979860 гена IFNL та I/D гена ACE1 у дітей з РРЗ та визначення їх ролі у розвитку, інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 та перебігу COVID-19 серед даної категорії дітей. Це дозволить встановити групу ризику серед дітей з РРЗ та розробити диференційовані підходи до лікувально-профілактичних заходів. Метою роботи є вдосконалення підходів до лікувально-профілактичних заходів у дітей з РРЗ у період пандемії, шляхом розробки персоніфікованого алгоритму їх ведення з урахуванням медико-соціальних факторів ризику, поліморфізмів rs12979860 гена IFNL та I/D гена ACE1, стану респіраторної системи та забезпеченості вітаміном D. В ході дисертаційної роботи встановлено, що серед дітей, які перехворіли на COVID-19, 47,2% страждали РРЗ, серед яких у 22,3% фіксувався тяжкий перебіг коронавірусної хвороби з лихоманкою (94,7%), загальною слабкістю (75,5%), головним болем (35,1%). Такі симптоми, як кашель (37,2%), візинг (12,8%), задишка (9,6%) переважали серед дітей з РРЗ, порівняно з ЕХД (р ≤ 0,05). Доведено, що розвитку COVID-19 серед дітей з РРЗ сприяють такі медико-соціальних факторів, як: проживання дитини у гуртожитках (OR=11,25; 95% CI; 1,86 – 68,31; p = 0,001), у сім’ях з ≥ 5 осіб (OR=0,22; 95% CI; 0,04 – 1,06; p = 0,05); відвідування гуртків (OR=2,47; 95% CI; 1,17 – 5,2; p = 0,02), неповний вакцинальний статус дитини (OR=3; 95% CI; 1,41 – 6,37; p = 0,005) та перенесені пневмонії у віці < 3 років (OR=2,28; 95% CI; 1,8– 5,03; p = 0,03). Встановлено зворотній кореляційний зв'язок, між рівнем забезпеченості вітаміну D та частотою повторних епізодів РІ (r= -0,295 p=0,001). У дітей з недостатнім рівнем 25(ОН)D, ризик інфікування вірусом SARS-CoV-2 збільшувався у два рази (OR=2,06, 95% CI; 0,740-12,72), в той час у дітей з дефіцитом у чотири рази (OR 4,72, 95% СІ; 1,31-17,03) (≤0,05). Також, встановлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем вітаміну D та тяжкістю перебігу COVID-19 у дітей з РРЗ (r = -0,337; p<0,001). Проведено дослідження щодо встановлення ролі генетично-молекулярних чинників у перебігу COVID-19, а саме поліморфізмів I/D гена ACE1 та rs12979860 гена IFNL. Генотип СС виступає генотипом ризику розвитку COVID-19 серед дітей з РРЗ, а також ураження легень. Доведено, що генотип II за поліморфізмом I/D гена ACE1 виступає маркером ризику розвитку COVID-19. Алель І, є алелем ризику повторних епізодів респіраторних інфекцій, в тому числі вірусу SARS-CoV-2, в той час як алель D виступає протективним. У 67,5% дітей з РРЗ, які хворіли на COVID-19 реєструвалися пост-COVID зміни з боку респіраторної системи, що характеризувалися: рестриктивними порушеннями легеневої функції (47,5%), формуванням гіперреактивності бронхів (10,0%), збереженням запальних змін дихальних шляхів та тенденцією до зниження експресуючих кіллерних (CD56+) та макрофагальних (CD68+) клітин. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між кількістю експресуючих CD56+ клітин (r= 0,61; 95% CI 0,48-0,86; p = 0,001) та концентрацією сироваткового 25(ОН)D. Відповідно результатам дослідження впливу саплементації вітаміну D в епідемічний сезон РІ, було встановлено, що дітям з дефіцитом чи недостатнім рівнем сироваткового 25(ОН)D та при носійстві генотипу СС за поліморфним варіантом rs12979860 гена IFNL, дозування 2000 МО/день, було недостатнім для профілактики РІ, включаючи COVID-19, що обґрунтовує необхідність диференційованого дозування холекальциферолу в діапазоні ≥2000 - ≤4000 МО/день. На підставі вивчених факторів ризику науково обґрунтовано та розроблено диференційовані підходи до лікувально-профілактичних заходів для дітей з РРЗ, які включали поряд зі загальнооздоровчими рекомендаціями (раціональне харчування, ЛФК, дихальні вправи), індивідуалізовану саплементацію вітаміном D, інтерферонопрофілактику, застосування мукозальних вакцин. Дата реєстрації 2024-03-15 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити