Дисертація доктора філософії. Фен Їжань Фен Їжань. Становлення та розвиток фортепіанної школи Китаю ХХ – початку ХХІ століть у проекції діалогу культур

Реєстраційний номер

0824U001247, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

21-02-2023

Статус

Захищена

Назва роботи

Становлення та розвиток фортепіанної школи Китаю ХХ – початку ХХІ століть у проекції діалогу культур

Здобувач

Фен Їжань Фен Їжань, Доктор філософії

Керівник Антонюк Ірина Миколаївна
Опонент Пономаренко Олена Юріївна
Опонент Коменда Ольга Іванівна
Рецензент Жишкович Мирослава Андріївна
Рецензент Катрич Ольга Тарасівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка

Опис

Етапи розвитку фортепіанної школи Китаю як цілісного системного явища зумовлені низкою чинників: впровадженням в першій половині ХХ ст. форм професійної фортепіанної освіти в Харбіні і Шанхаї, відкриттям і подальшим розвитком створення в Китаї потужної мережі музичних навчальних закладів, вкоріненням в систему фортепіанної освіти європейських форм навчання та найширшого привернення для цього зарубіжних педагогів і виконавців. На першому етапі впливи зарубіжних фортепіанних шкіл виявилися в тенденціях здобуття китайськими піаністами освіти у відомих зарубіжних фахівців у Китаї (Маріо Пачі, Лео Сирота, Борис Захаров, Олександр Черепнін, Володимир Гартц, Аарон Авшаломов, Елеонора Дружиніна, Тетяна Кравченко) та здобуття професійної освіти на Заході. Для цього було реконструйовано панораму розосередження китайських піаністів у світі з метою отримання професійних знань: в Європі (Франція, Англія, Бельгія, Швейцарія, Польща, Росія) та в США (Джульярдська школа, Йєльська школа музики, Корнелльський університет, Музичний інститут в Чікаго). Цей досвід сприяв ознайомленню китайських піаністів з різними національними західноєвропейськими школами, що існують вже впродовж понад трьох століть, з найширшим фортепіанним репертуаром західних композиторів, виконавсько-педагогічними методиками Заходу. В сукупності це сприяло вдосконаленню їх особистої майстерності і потім застосуванню набутих знань в Китаї після повернення. Окреслену тенденцію інтеграції засад західного фортепіанного мистецтва в китайську культуру на етапі становлення національної фортепіанної школи охарактеризовано як доцентрову. Також охарактеризовано відцентровий рух, коли китайські піаністи демонстрували високий професійний рівень виконавської майстерності, беручи участь у великій кількості концертних виступів на Заході. Відзначено, що в прагненні осягати і застосовувати в практиці на Батьківщині здобутки Заходу, домінантною тенденцією на всіх етапах розвитку китайської фортепіанної школи залишається збереження своїх національних традицій. Дослідження китайської фортепіанної педагогічно-виконавської школи зумовлено необхідністю комплексного розгляду соціокультурних засад, що вплинули на її формування та розвиток, здійснення систематизації поняття «китайська фортепіанна школа» щодо рівнів та рис типологічної спільності. Як дієвий фактор розвитку китайської фортепіанної школи, виведено значення не досліджуваної раніше в музикознавстві сфери китайсько-польських культурних взаємин. В контексті міжкультурного діалогу досліджено засади і педагогічні принципи унікальної школи Чжоу Гуанжень, що сформувались під впливом китайської, французької, італійської, німецької, угорської, совєтської (московської) та чеської фортепіанних шкіл, сприяли формуванню універсальності її педагогічного стилю та сходженню до вищих форм професіоналізму. Специфіку виконавсько-педагогічної школи видатної піаністки визначено як полінаціональну, що засвідчило про появу серед виконавських шкіл нового феномену глобального часу – полінаціональної фортепіанної школи Чжоу Гуанжень. Розкрито сутність поняття «фортепіанна виконавська школа Китаю» як цілісного явища китайського музичного мистецтва, що вміщає багато рис типологічної єдності з західними національними школами. Фортепіанна виконавська школа Китаю – це ціннісний культурний феномен виконавської і педагогічної традиції, в якому зафіксовано провідні принципи практичної діяльності піаністів; це – сукупність естетичних поглядів та знань, об’єднаних в систему засад, що зберігаються і транслюються в виконавській практиці наступних поколінь. Спеціальне місце в дисертації присвячено дослідженню перших спроб відкриття в китайських консерваторіях відділів концертмейстерства і камерного ансамблю. Міжнародний резонанс досягнень китайської фортепіанної школи доведено на прикладах широкого розгортання концертно-виконавської діяльності китайських виконавців, їх блискучих перемог у найскладніших і найпрестижніших міжнародних конкурсах піаністів світу та в визнанні наукових музикознавчих і методичних праць провідних китайських педагогів з фортепіанного виконавства і педагогіки. Проблематика функціонування китайської фортепіанної школи, як і саме поняття «фортепіанна виконавсько-педагогічна школа Китаю», раніше не розглядалися в дослідницьких працях.

Дата реєстрації

2024-03-18

Додано/оновлено в НРАТ

2024-03-18 / 2026-07-01