Дисертація доктора філософії. Максименко Ярослав Романович. Оптимізація консервативного лікування хворих на хронічний риносинусит з назальним поліпозом і наявністю показів до хірургічного лікування.

Реєстраційний номер

0824U001324, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

06-07-2023

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Оптимізація консервативного лікування хворих на хронічний риносинусит з назальним поліпозом і наявністю показів до хірургічного лікування.

Здобувач

Максименко Ярослав Романович,

Керівник Кошель Іванна Василівна
Опонент Дєєва Юлія Валеріївна
Опонент Гавриленко Юрій Володимирович
Опонент Пухлік Сегій Михайлович
Рецензент Оріщак Діана Тадеївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Івано-Франківський національний медичний університет

Опис

У дисертаційній роботі представлені результати клініко-ендоскопічного та лабораторного обстеження хворих на хронічний риносинусит з назальним поліпозом (ХРС з НП), який є поширеним захворюванням у популяції, виявляються у 15-25% оториноларингологічних хворих і значно впливає на якість життя та на формування коморбідних захворювань. Базове лікування ХРС з НП включає топічні кортикостероїди та сольові розчини. Якщо лікування ХРС з НП назальним кортикостероїдом та сольовим розчином недостатньо, необхідно розглядати не покази до хірургії, а додаткове ендотипування захворювання. Враховуючи те, що на сьогоднішній день хірургічне лікування залишається основною лікувальною стратегією ХРС з НП, існує потреба у пошуку нових підходів до комбінації консервативного та хірургічного лікування. Концепція дисертаційної роботи полягала в тому, що додаткове до стандартного лікування ХРС з НП призначення амінокапронової кислоти (АКК) в якості передопераційної підготовки у рамках стратегії комплексного (з використанням хірургічного) лікування покаже свою ефективність і сприятиме кращій регресії клінічної симптоматики та зменшенню кількості хірургічних втручань. Дослідження включало реєстрацію поточних 120 випадків ХРС з НП на клінічній базі КНП «Івано-Франківська обласна клінічна лікарня» Івано-Франківської обласної ради (м. Івано-Франківськ). Загальна вибірка дослідження (n - 120) включала 35 (58,3%) чоловіків і 25 (41,7%) жінок основної групи (n - 60), та 32 (53,3%) чоловіків і 28 (46,7 %) жінок (n - 60) контрольної групи. В основній групі середній вік пацієнтів склав 45,8 років, контрольній - 47,0 років. На першому візиті (V1) всім пацієнтам, включеним у дослідження призначалось стандартне лікування: іригаційну терапію фізіологічним розчином морської води і назальний спрей мометазону фуроату. Окрім цього, пацієнтам основної групи з першого дня лікування (V1) додатково призначалась АКК. У дослідженні показано, що додаткове призначення АКК забезпечило статистично значиму відмінність по динаміці регресії таких симптомів, як виділення з носа, закладеність носа, постназальне затікання на V 2 і V 3 порівняно з пацієнтами контрольної групи (р<0,05). Оцінка результатів показує, що незважаючи на полегшення носового дихання (закладеності носа) на V2, в групах відмічалась відсутність динаміки в регресії поліпів. Їхнє зменшення визначається на V3 тільки в основній групі. Показано, що додаткове призначення АКК забезпечило статистично значиму відмінність по динаміці регресії поліпів на V 3 порівняно з пацієнтами контрольної групи (p<0,05). Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше: визначено, що прийом АКК додатково до базової терапії забезпечує клінічно значуще, достовірне зменшення виразності симптомів ХРС з НП (ринорея, закладеність носа, постназальне затікання), показників якості життя на п’ятий і десятий день лікування порівняно до стандартної терапії в рамках передопераційної підготовки (р<0,05); показано, що призначення АКК в рамках передопераційної підготовки дозволяє достовірно зменшити розміри поліпів на десятий день лікування порівняно із базовим лікуванням (p<0.05); доведено ефективність додаткового використання АКК по критерію частоти проведених хірургічних втручань, що дозволяє порівняно із контрольною групою на 25% (з 81,7% до 56,7%) зменшити їх частоту (p<0.05). Конкретизовано наукову цінність: використання ендоскопічного обстеження для оцінки регресії симптомів ХРС з НП на десятий день лікування, що має статистично підтверджені характеристики щодо визначення подальшої тактики лікування; оцінки результатів консервативного лікування в рамках передопераційної підготовки та їх значення для прогнозу перебігу захворювання, що визначає можливість уточнення ендофенотипу ХРС з НП. Удосконалено: процес вибору варіанту лікування ХРС з НП на основі оцінки динаміки клінічних симптомів хворих: визначено, що 10 денне застосування АКК у пацієнтів із наявністю показів до хірургічного втручання в рамках передопераційної підготовки, дозволяє статистично достовірно зменшити кількість хірургічних втручань з 81,7% до 56,7% (p<0.005). Отримала подальший розвиток: методологія уточнення показів до проведення хірургічних втручань, що показало відповідність загальносвітовим трендам та зменшення на 25% їх кількості у досліджуваних пацієнтів (p<0.05); методика оцінки результатів передопераційної підготовки як основного показу до верифікації конкретного ендофенотипу ХРС з НП, яка порівняно із традиційною практикою, дозволяє виділити групу пацієнтів із підозрою на непереносимість аспірину та інших нестероїдних протизапальних препаратів. Ключові слова: дихальні шляхи, ЛОР органи, порожнина носа, алергічний риніт, риносинусит, мікробіоценоз, антибактеріальна активність, захворюваність, терапія, якість життя, медична допомога. Галузь-Медицина.

Дата реєстрації

2024-03-22

Додано/оновлено в НРАТ

2024-03-22 / 2026-07-17