Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001331, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості клінічного перебігу та лікування хворих на стабільну ішемічну хворобу серця після перенесеного інфаркту міокарда із супутньою артеріальною гіпертензією.

Здобувач

Волинський Денис Андрійович Андрійович,

Керівник Вакалюк Ігор Петрович
Опонент Соломенчук Тетяна Миколаївна
Опонент Ілащук Тетяна Олександрівна
Рецензент Купновицька Ірина Григорівна
Рецензент Середюк Нестор Миколаєвич

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

06-04-2023

Опис

Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. За результатами дослідження встановлено, що СІХС на фоні супутньої АГ характеризується обтяженим перебігом. Це проявляється погіршенням клінічного стану, зниженням толерантності до фізичного навантаження, погіршенням його індивідуального сприйняття, вищим функціональним класом серцевої недостатності, проявами гіпертрофії лівого шлуночка, зниженням біоелектричної активності серця, частішою появою порушень ритму та провідності. В осіб із СІХС та супутньою АГ структурно-функціональні зміни серця характеризуються збільшенням індексу маси міокарда лівого шлуночка на 4,8% і маси міокарда лівого шлуночка на 9,8%. Констатовано, що в осіб із СІХС та супутньою АГ суб’єктивний показник якості життя є нижчим у порівнянні із пацієнтами без гіпертонічної хвороби згідно шкали MacNew на 8%, SAQ – на 25%, а SF36 – на 9%. Зафіксовано, що рівень зростання толерантності до фізичного навантаження, а також показники ремоделювання лівого шлуночка у хворих на СІХС залежить не лише від наявності супутньої артеріальної гіпертензії, але і від концентрації ST2 в сироватці крові. При наявності артеріальної гіпертензії у хворих із СІХС має місце збільшення в сироватці крові малонового діальдегіду та ST2 (р˂0,05). У даного контингенту хворих існує слабкий прямий кореляційний зв’язок між концентрацією МА і рівнем ЛПНГ у плазмі (r=0,27; p<0,05). Має місце слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем ST2 і ІММЛШ (r=0,10; p˂0,05). Доведено, що застосування комбінації фолієвої кислоти та мельдонію на фоні стандартного лікування у хворих із СІХС та супутньою АГ супроводжується позитивним клінічним ефектом, протиішемічною та цитопротекторною дією. Використання даних препаратів стимулює зворотне ремоделювання міокарда лівого шлуночка, покращує клінічний стан пацієнтів, знижує функціональний клас серцевої недостатності, що проявляється в збільшенні спроможності пацієнта подолати відстань протягом 6 хвилин на 29,9% та поліпшенні індивідуального сприйняття навантаження на 48,1%. Поєднане застосування на фоні стандартної терапії протягом 6 місяців фолієвої кислоти та мельдонію знижувало ризик розвитку повторного гострого коронарного синдрому (ВР=0,27; [ДІ=0,02-2,65]). Комбіноване застосування фолієвої кислоти та мельдонію дозволяє підвищити ефективність лікування хворих із СІХС не залежно від наявності супутньою АГ, що проявляється зменшенням клінічних ознак, формуванням у таких хворих нижчого функціонального класу, зменшенням випадків повторних гострих коронарних синдромів, покращенням суб’єктивного показника якості життя. Наукова новизна одержаних результатів. Доповнено дані щодо особливостей клініко-функціональних характеристик серцево-судинної системи у хворих на СІХС за наявності супутньої АГ. Констатовано, що таким хворим властиво збільшення, частоти ангінальних нападів, зниження толерантності до фізичних навантажень та збільшення частоти виникнення порушень ритму та провідності. За наявності супутньої АГ має місце вищий функціональний клас стабільної ІХС. Доведено, що підвищення рівнів МА і ST2 є предикторами несприятливого перебігу СІХС на фоні АГ та змін функціональних характеристик ЛШ серця. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнями МА і ЗХ, а також між МА і ЛПНГ у пацієнтів із стабільною ІХС та супутньою АГ. Констатовано прямий кореляційний зв’язок між рівнем ST2 і ІММЛШ. Відмічено залежність між показниками якості життя хворих та наявністю супутньої АГ. У хворих на стабільну ІХС із супутньою АГ найбільш значимими змінами у якості життя були зниження фізичного функціонування, зростання кількості приступів стенокардії та зниження загального стану здоров’я. Доведена можливість покращення клінічного перебігу, функціональних характеристик серцево-судинної системи, показників ліпідного спектру крові та маркеру ремоделювання ЛШ серця sST2 шляхом застосування у лікуванні фолієвої кислоти та мельдонію. Встановлено нові фармакодинамічні ефекти мельдонію і фолієвої кислоти у хворих на стабільну ІХС в залежності від наявності АГ. Практичне знаення отриманих результатів. Розроблено комплексний підхід до оцінки перебігу стабільної ІХС на фоні супутньої АГ. Запропоновано новий підхід до визначення контингенту хворих із високим ризиком несприятливого перебігу поєднаної патології шляхом оцінки клініко-функціональних змін серцево-судинної системи, рівнів ST2 та МА у сироватці крові таких хворих. На основі встановлення нових фармакологічних ефектів фолієвої кислоти та мельдонію було розроблено схему їхнього диференційованого застосування у хворих на стабільну ІХС із супутньою АГ. Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, відновний період, якість життя, перкутанне коронарне втручання, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція, мельдоній, фолієва кислота, оксид азоту, якість життя, SF-36, кореляційні взаємозв’язки, ризики. Галузь-Медицина.