Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001349, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-09-2023 Статус Запланована Назва роботи Податкова конкурентоспроможність країни в умовах тінізації економіки Здобувач Мазуренко Олексій Володимирович, Керівник Тютюник Інна Володимирівна Керівник Лєонов Сергій Вячеславович Опонент Затонацька Тетяна Георгіївна Опонент Демчишак Назар Богданович Рецензент Бухтіарова Аліна Геннадіївна Рецензент Семеног Андрій Юрійович Опис Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення теоретико-методичних засад формування податкової конкурентоспроможності країни в умовах тінізації економіки. Бібліометричний аналіз наукових публікацій з питань формування податкової конкурентоспроможності країни за 1927-2022 роки, проведений за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10, засвідчив суттєве зростання публікаційної активності протягом 2003-2005 років, що зумовлено підйомом в економіці (зростанням обсягів промислового виробництва, експорту товарів та послуг) та активізацією конкуренції на міжнародних ринках капіталу (в т.ч. і за рахунок податкових механізмів додаткового залучення коштів) після західноєвропейської кризи 2001-2003 рр. Переважна більшість видань, у яких опубліковані наукові праці з релевантної тематики індексуються одночасно двома базами даних та входять до першого квартиля. Результати аналізу драйверів формування податкової конкурентоспроможності України засвідчили, що за достатньо невеликої кількості податкових платежів тривалість підготовки податкової звітності та сплати податків є однією із найвищих в світі; реалізація експортно-імпортних операцій є трудомісткою та вартісною; загальний рівень податкового навантаження є одним із найвищих в світі, а зміни, що вносяться до нормативних актів з питань оподаткування носять неузгоджений та несистемних характер, поглиблюють невідповідність норм окремих нормативних актів між собою та в цілому не відповідають принципам сталості та узгодженості. Розроблено науково-методичний підхід, що базується на поєднанні інструментів кореляційно-регресійного аналізу, методу Фішера, методу мультиплікативної згортки, який дозволив оцінити рівень податкової конкурентоспроможності країни як комплексний показник, що враховує процесну, інституційну, морально-етичну та економічну складові. Враховуючі розраховані значення рівня податкової конкурентоспроможності країни, за допомогою ієрархічної та неієрархічної (метод k-середніх) кластеризації було виділено 3 кластери країн, в межах яких, на основі аналізу особливостей побудови податкової системи, порівняння граничних та середніх значень було сформовано критерії ідентифікації країн конкурентів та тих, що мають спільні тенденції розвитку податкової системи. У роботі проведено аналіз основних тенденцій функціонування тіньового сектору економіки, що дозволило поглибити теоретичні основи дослідження впливу тінізації економіки на формування податкової конкурентоспроможності країни. На основі виділення основних форм та наслідків прояву було виділено найбільш важливі операцій з тінізації доходів з точки зору впливу на рівень податкової конкурентоспроможності країни – неформальне виробництво, неформальна зайнятість, здійснення фірмами діяльності без реєстрації. У результаті побудовано одинадцять економетричних моделей формалізації впливу індикаторів функціонування тіньового сектору економіки на рівень податкової конкурентоспроможності країни. Доведено, що найбільший вплив на рівень податкової конкурентоспроможності аналізованих країн світу здійснює неформальна зайнятість населення. Зростання рівня неформального виробництва призводить до зниження рівня податкової конкурентоспроможності всіх аналізованих країн з часовим лагом в 2 роки; при підвищенні рівня неформальної зайнятості населення відбувається зниження рівня податкової конкурентоспроможності України, Польщі, Словенії, Хорватії, Литви, Латвії та Естонії з часовим лагом в 1 рік, Словаччини, Чехії та Угрощини – з лагом в 2 роки; зміна частки фірм, які конкурують з незареєстрованими або неформальними здійснює вплив на рівень податкової конкурентоспроможності Хорватії з часовим лагом в 1 рік, для решти країн – із часовим лагом в 2 роки. Ідентифікацію пріоритетних напрямків державної політики протидії тінізації економіки та зростання податкової конкурентоспроможності країни запропоновано здійснювати з урахуванням суб’єктивних факторів, що визначають поведінку економічних суб’єктів та визначаються віковими, психологічними, релігійними та іншими індивідуальним особливостями сприйняття індивіда економічних та політичних процесів, що відбуваються в країні. Розроблено методологічний підхід до оцінювання Індексу якості інституційного середовища як інтегрального показника, що узагальнює шість вимірів державного управління. Встановлено, що найбільший вплив на рівень податкової конкурентоспроможності здійснюють Індекс цифрової економіки та суспільства, Індекс цифрової еволюції, Глобальний інноваційний індекс та Індекс цифровізації економіки. В той же час, індикатори цифровізації економіки практично не впливають на рівень тінізації економіки. Найменший вплив на результуючий показник здійснюють Індекс світової цифрової конкурентоспроможності (0,05-0,09%) та Індекс цифрової еволюції (0,07-0,11%). Дата реєстрації 2024-03-27 Додано в НРАТ 2024-03-27 Закрити