Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001353, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Предиктори рецидиву недрібноклітинного раку легень

Здобувач

Смородська Ольга Миколаївна,

Керівник Москаленко Юлія Василівна
Опонент Іващук Олександр Іванович
Опонент Старіков Володимир Іванович
Рецензент Кмита Олексій Петрович
Рецензент Гирявенко Наталія Іванівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

08-08-2023

Опис

Рак легень є основною причиною смерті від злоякісних новоутворень як у чоловіків, так і у жінок. Згідно з даними GLOBOCAN у 2020 році у світі було зареєстровано 2,2 мільйона нових випадків захворювання та 1,8 мільйона випадків смертей від цієї патології. Не зважаючи на увесь комплекс проведених заходів (радикального хірургічного втручання та ад’ювантної хіміотерапії), приблизно у 30% радикально пролікованих пацієнтів рак легень рецидивує протягом перших п'яти років. Середня тривалість безрецидивного періоду складає 15,7 місяців. Тому актуальною проблемою є встановлення предикторів рецидиву захворювання. Дисертаційна робота присвячена вивченню предикторів рецидиву недрібноклітинного раку легень у радикально прооперованих пацієнтів зі стадіями ІВ – ІІІА, що отримали курси ад’ювантної хіміо- або хіміопроменевої терапії. Для аналізу та обробки отриманих результатів дослідження були використані наступні методи: клінічні дані (вік пацієнта, стать, статус паління, категорії T, N, стадія захворювання, статус ECOG, тип хірургічного втручання), лабораторні (клінічний аналіз крові), гістологічні (гістологічний варіант та гістопатологічна градація пухлини, лімфоваскулярна інвазія), імуногістохімічні (рівень експресії маркерів PD-L, Ki67, p53, EGFR та ALK), статистичні (ROC-аналіз, однофакторний та багатофакторний регресійний аналіз Кокса, метод Каплана-Майєра). Дослідження було ретроспективним, проводилось на основі даних історій хвороб та амбулаторних карток 104 пацієнтів, які отримали радикальне хірургічне лікування та ад’ювантну хіміотерапію з приводу ІВ-ІІІА стадії недрібноклітинного раку легень. Пацієнти з N2 пройшли курси хіміопроменевої терапії згідно стандартів NCCN. Медіана спостереження склала 40 місяців (інтервал від 36 до 84 місяців). За цей період рецидив захворювання стався у 42 (40,4 %) пацієнтів, 38 (90,5 %) із них померли. Ще 4 (9,5 %) осіб померло внаслідок інших причин. Місцеворегіонарні метастази було зафіксовано у 10 (23,8 %) пацієнтів, у 9 (21,5 %) осіб з’явилися віддалені метастази в легені, у 7 (16,7 %) – в нирки, ще по 4 (по 9,5 %) – в кістки, лімфатичні вузли шиї, печінку та головний мозок. Рецидив захворювання зареєстровано в усіх пацієнтів з N2. Окремо для цієї групи пацієнтів були досліджені особливості метастазування. Однофакторний регресійний аналіз Кокса показав, що стать, категорія T, категорія N, гістологічна диференціація та статус паління були суттєво пов’язані із рецидивом захворювання. Багатофакторний регресійний аналіз Кокса визначив категорію Т, гістологічну диференціацію та статус паління як незалежні предиктори рецидиву. Важливою частиною роботи було вивчення впливу маркерів запалення на рецидив недрібноклітинного раку легень. На підставі результатів, отриманих під час роботи над дисертаційним дослідженням, була розроблена анкета для медичних працівників, яка дозволяє оцінити ступінь ризику рецидиву захворювання у пацієнтів з IB-IIIA стадіями онкологічного процесу на етапі перед проведенням ад’ювантної хіміо- чи хіміопроменевої терапії. Крім того, визначений оптимальний режим проведення КТ під час періоду спостереження. Для проведення дослідження та визначення предикторів рецидиву раку легень використовувалися загальнодоступні клініко-лабораторні показники. Не зважаючи на велику кількість публікацій щодо прогнозування рецидиву раку легень, основна маса досліджень проводилася на азійській популяції. Серед українців подібне дослідження проводилось вперше. Отримані дані мають соціально-економічне значення, оскільки дозволяють виявити пацієнтів високого ризику на етапі після радикального лікування, але до початку медикаментозної спеціалізованої терапії. На цьому етапі можлива персоніфікація діагностичного процесу (подальше молекулярно-генетичне дослідження), лікувального процесу (збільшення кількості курсів хіміотерапії, обрання більш агресивної схеми хіміотерапії, вибір таргетної чи імунотерапії), а також більш ретельне спостереження за пацієнтом (виконання КТ органів грудної клітки, черевної порожнини та головного мозку з контрастуванням, ретельний огляд у онколога та сімейного лікаря, тощо). Перераховані заходи дозволять мінімізувати витрати на лікування, пов’язані з рецидивом раку легень та непрацездатністю пацієнта. Дисертаційне дослідження може бути використане як навчальнометодична література під час підготовки спеціалістів у галузі онкології, торакальної онкохірургії та патологічної анатомії.