Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001381, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-05-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Інтегрована технологія синтезу фітогормонів і поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 і Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 Здобувач П’ятецька Дар’я Володимирівна, Керівник Пирог Тетяна Павлівна Опонент Коломієць Юлія Василівна Опонент Білявська Людмила Олексіївна Рецензент Скроцька Оксана Ігорівна Рецензент Красінько Вікторія Олегівна Опис Дисертаційна робота присвячена розробці на основі промислових відходів ефективної технології синтезу фітогормонів та поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 й Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 для використання у рослинництві.Встановлено можливість підвищення на кілька порядків концентрації фітогормонів ауксинової природи за наявності у середовищі, в якому культивували продуцентів поверхнево-активних речовин A. calcoaceticus ІМВ В-7241, N. vaccinii ІМВ В-7405 й R. erythropolis ІМВ Ас-5017, з токсичними промисловими відходами (відпрацьована олія, відходи виробництва біодизелю) невисоких концентрацій триптофану - екзогенного попередника їх біосинтезу. Внесення у середовище, в якому культивували A. calcoaceticus ІМВ В-7241, R. erythropolis ІМВ Ас-5017 й N. vaccinii ІМВ В-7405 0,3 г/л триптофану супроподжувалося інтенсифікацією синтезу ауксинів у 27, 243 та 438 разів відповідно. Показано, що екзогенний триптофан залучається до біосинтезу ауксинів у досліджуваних продуцентів поверхнево-активних речовин через індол-3-піруватний шлях: активність триптофантрансамінази (вона є одним із ключових ферментів шляху синтезу індол-3-оцтової кислоти, який каталізує реакцію між триптофаном і 2-оксоглутаратом з утворенням індол-3-піровиноградної кислоти) підвищувалася у 2,3-5,4 разів порівняно з вирощуванням без попередника. Встановлено, що наявність триптофану у середовищі культивування A. calcoaceticus ІМВ В-7241, N. vaccinii ІМВ В-7405 й R. erythropolis ІМВ Ас-5017 не впливала синтез поверхнево-активних речовин, а їх антимікробна активність відносно фітопатогенних бактерій або підвищувалася, або залишалася без змін порівняно з встановленою для препаратів, синтезованих без попередника біосинтезу ауксинів. Вирощування N. vaccinii ІМВ В-7405 і R. erythropolis ІМВ Ас-5017 у середовищі з триптофаном супроводжувалося утворенням ПАР з підвищеною антимікробною активністю: мінімальні інгібуючі концентрації щодо фітопатогенних бактерій були у 2-4 рази вище порівняно з тими показниками, які були встановлені для препаратів, що були синтезовані без попередника біосинтезу ауксинів. Показано, що збільшення антимікробної активності поверхнево-активних речовин штамів N. vaccinii ІМВ В-7405 й R. erythropolis ІМВ Ас-5017 корелювало із збільшенням в клітинах цих штамів НАДФ+-залежної глутаматдегідрогеназної активності – ключового ферменту біосинтезу аміноліпідів, які відповідають за антимікробну дію комплексу поверхнево-активних речовин. Встановлено, що обробка томатів, перцю та ячменю культуральною рідиною, супернатантом та фітогормональними екстрактами N. vaccinii ІМВ В-7405, A. calcoaceticus ІМВ В-7241, а також R. erythropolis ІМВ Ас-5017 супроводжувалася стимуляцією росту та розвитку рослин.Є перспективи для розробки на основі екзометаболітів N. vaccinii ІМВ В-7405 інтегрованої технології одержання комплексного мікробного препарату з ріст-стимулювальною та антимікробною щодо фітопатогенів активністю для застосування в рослинництві, ключовими елементами якої будуть використання як субстрату відпрацьованої соняшникової олії, що не потребує стерилізації, і внесення у середовище на стадії виробничого біосинтезу 0,3 г/л триптофану. Встановлено, що попередня обробка листя томатів у дослідженнях in vivo розчинами ПАР, що синтезуються N. vaccinii ІМВ В-7405 на середовищі, яке містило відпрацьовану олію та триптофан, на 100% зупиняла розвиток захворювання порівняно з листям, необробленим ПАР (ступінь ураження становив 8-50%). У разі обробки кореневої розсади томатів розбавленою у 400 разів культуральною рідиною і супернатантом, одержаним після вирощування бактерій N. vaccinii ІМВ В-7405 у середовищі, яке містило відпрацьовану олію і триптофан, приріст загальної ваги плоду підвищувався на 82-91 і 12-18% відповідно порівняно з обробкою водою. Використання як субстратів відпрацьованої олії та відходів виробництва біодизелю дає змогу не тільки отримати високоефективні комплексні мікробні препарати з ріст-стимулювальною та антимікробною щодо фітопатогенів активністю для використання у рослинництві, а й вирішує проблему утилізації цих токсичних промислових відходів. Дата реєстрації 2024-04-01 Додано в НРАТ 2024-05-07 Закрити