Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001439, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Імунний статус за різного рівня статевих гормонів у організмі собак

Здобувач

Кириченко Вероніка Вікторівна,

Керівник Брошков Михайло Михайлович
Опонент Лесик Ярослав Васильович
Опонент Скляров Павло Миколайович
Рецензент Родіонова Катерина Олександрівна
Рецензент Бондаренко Ірина Вікторівна

На здобуття

Доктор філософії, 211, Ветеринарна медицина

Дата захисту

14-06-2024

Опис

Експерименти кваліфікаційної праці проведено з 2020 до 2024 рр. на кафедрі фізіології, патофізіології та біохімії Одеського державного аграрного університету. В досліди були залучені породисті та помісні собак у яких відбирали кров в різні фази статевого циклу та в анестральний період для визначення показників функціонального стану ендокринної та імунної системи. Також для дослідження особливостей поширення дисфункцій статевого циклу у собак за різних зовнішніх та внутрішніх чинників був проведений аналіз статистичних даних клінічного обстеження собак у ветеринарних клініках м. Одеси. Імуногістохімічні та морфологічні показники тканини матки досліджувались після оваріогістероектомії з використанням моноклональних антитіл до основних CD рецепторів місцевого імунітету та прогестерону. Проведені дослідження надали можливість отримати нові наукові дані щодо впливу віку, розміру, умов утримання та сезону року на поширення дисфункцій репродуктивних органів у сук. Встановлена залежність відсотку поширення дисфункцій залежно від віку. Результати дослідження фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН), абсолютної кількості лейкоцитів (АКЛ), нейтрофілів, лімфоцитів та моноцитів протягом статевого циклу показали, що здатність нейтрофілів до фагоцитозу на 5-ту добу естрального циклу збільшилася на 13% (р<0,05) порівняно з першим днем. Протягом статевого циклу динаміка абсолютної кількості лейкоцитів відзначилася тенденцією до зниження на 21%. Проте популяції різних клітин мали неоднакову закономірність. Так, на фоні загальної тенденції зниження АКЛ, на 5 добу вміст нейтрофілів мав тенденцію до збільшення, а лімфоцитів – до зменшення. Також в незначній мірі встановлено зменшення популяції моноцитів. На 10-ту добу еструсу, тенденцією до зниження відзначилися всі популяції досліджуваних клітин, а на 15-ту добу кількість лімфоцитів збільшується на 13%, за тенденції до нижчого рівня нейтрофілів. На відміну від Т- та В лімфоцитів, природні клітини-кілери, які відображають вроджений клітинний імунітет, позначилися тенденцією до зниження протягом фолікулярної фази статевого циклу (перші 10 діб). Дослідженнями клітинної ланки імунітету у сук протягом статевого циклу, залежно від віку та сезону року встановлено, що фагоцитарна активність нейтрофілів протягом циклу в молодих собак мала тенденцію до зниження, з 3,38±0,84 Г/л на 1-у добу циклу до 2,11±0,56 Г/л на 20-ту добу. У тварин віком від 2-х до 6-ти років з 1-ої по 5-ту добу цей показник мав тенденцію до збільшення, а при подальшому аналізі – знижувався. У крові сук від 2-х до 6-ти років життя з 10-ї до 15-ї доби статевого циклу встановлена тенденція до збільшення абсолютної кількості Т-лімфоцитів, в подальшому (до 25-ї доби) –спостерігали тенденцію до зменшення. Більше виражені зміни кількості лімфоцитів на 25–ту добу стосувалися, Т-хелперних клітин та NK-лімфоцитів. Достовірна різниця між групами на 25-ту добу становила 27% (р<0,001) для Т-хелперів та 29% (р<0,001) – для NK-лімфоцитів. Отримані нові дані щодо клітинної ланки імунітету у сук за різного стану репродуктивної системи. Так, порівнюючи абсолютну кількість лейкоцитів встановлено, що в анеструсі цей показник становив 5,86±0,89 Г/л порівняно з 5,43±1,53 Г/л в період статевої охоти та 5,68±0,08 Г/л – за піометри. Показник АКЛ був достовірно (р<0,05) меншим в групі сук з піометрою і становив 1,48±0,35 Г/л, що на 0,92 Г/л менше порівняно з групою тварин в анестральний період. Аналіз динаміки вмісту прогестерону протягом статевого циклу у сук показав, що на 1-у добу циклу в середньому концентрація відповідного показника становила 2,13±0,11 нмоль/л, що є характерним для анеструсу. Протягом наступних 5-ти діб відмічене незначне збільшення вмісту прогестерону – до 3,27±0,69 нмоль/л. На 10-у добу еструсу вміст прогестерону достовірно збільшився (P≤0,05) до 6,48±0,54 нмоль/л. Варто відзначити, що така концентрація характерна для початкової стадії лютеїнової фази статевого циклу. Дослідження концентрації прогестерону в сироватці крові на п’ятнадцяту добу статевого циклу відзначилася його значним (в 16 разів) достовірним (P≤0,05) збільшенням в порівнянні з 10-ою добою. Тенденція до збільшення концентрації зберіглася і в наступні 5 діб спостереження, і вже на 20-ту добу відповідний показник становив 299,3 ±10,87 нмоль/л (P≤0.05). Після 20-ї доби статевого циклу відмічено зниження концентрації в сироватці крові прогестрерону, а на 25-ту добу зменшення відбулося до 202,80±0,76 нмоль/л. У результаті проведених досліджень запропоновано спосіб прогнозування розвитку дисфункцій репродуктивних органів у сук залежно від ступеня стресованості організму, який включає визначення відсотку інверсії Т-«активних» лімфоцитів під час навантаження (in vitro) нейромедіатором адреналіном. Для зниження ризику виникнення запальних процесів у матці після статевого циклу обов’язковим є визначення показників клітинної ланки імунітету і фагоцитарної активності нейтрофілів.