Реєстраційний номер
0824U001466, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-04-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація прегравідарної підготовки у жінок з надлишковою масою тіла.
Здобувач
Максименко Леся Ростиславівна,
Керівник Геник Наталія Іванівна
Опонент Бойчук Алла Володимирівна
Опонент Тарасенко Костянтин Володимирович
Рецензент Дідушко Оксана Миколаївна
Рецензент Остафійчук Світлана Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
У дисертаційному дослідженні встановлено, шо жінки з надлишковою масою тіла мають менший приріст маси тіла та жирової маси тіла під час вагітності порівняно з особами з нормальною масою тіла. Проте, в групі з надлишковим індексом маси тіла рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла встановлено в 2,3 раза меншому відсотку вагітних порівняно з групою з нормальною масою тіла, а більшість пацієнток (70,6 %) мали надмірний приріст маси тіла проти 30,6 % нормовагових жінок. НМТ вірогідно збільшує шанси надлишкового гестаційного збільшення маси тіла (OR=5,44; 95% CІ: 2,44-12,12; р<0,001). У вагітних з підвищеним індексом маси тіла виявлено зростання жирової маси тіла на 11,0 %, 17,6 %, 24,1 % відповідно при недостатньому, рекомендованому та надмірному прирості маси тіла при вагітності проти відповідно 19,4 %, 25,0 %, 44,6 % у вагітних з нормальною масою тіла.
За результатами анкетування проаналізовано, що 82,8 % учасниць опитування асоціювали надлишкову масу тіла з високим/дуже високим ризиком акушерських ускладнень з найменшою обізнаністю про ризик розвитку цукрового діабету (67,6 %). Проте продемонстровані достовірні шанси недооцінки високого ступеня ризику оперативного розродження (3,80; 1,83-7,87), передчасних пологів (2,96; 1,47-5,95), несприятливих неонатальних наслідків (2,96; 1,47-5,95) та особливо вроджених аномалій розвитку (5,50; 2,62-11,54) у пацієнток з надмірною масою тіла. Підтверджено недооцінку зменшення ризику розвитку негативних гестаційних наслідків за умови втрати ваги до зачаття.
У дисертаційному дослідженні виявлено, що у групі жінок з надлишковою масою тіла на прегравідарному етапі показник вітаміну Д у 1,7 раза був нижчим порівняно з групою з нормальним індексом маси тіла, що відповідало виявленому зворотньому зв'язку між відсотком жирової маси тіла і сироватковим рівнем вітаміну Д (r= – 0,36, p<0,001). У групі з надмірною масою тіла уже на ранніх термінах вагітності спостерігали у 20,4 раза нижчий відсоток осіб з нормальним рівнем вітаміну Д, у 5,3 раза вищу частоту жінок з дефіцитом вітаміну Д порівняно з групою з нормальною масою тіла. До кінця вагітності у групі з надлишковою масою тіла діагностовано зростання частки вагітних з дефіцитом вітаміну Д: нижче 20 нг/мл у 49,0 разів, а нижче 10 нг/мл у 14,7 раза більше порівняно з відсотком жінок з адекватним рівнем вітаміну. Доведено, що НМТ до зачаття знижує шанси адекватного рівня вітаміну Д у 17,5 раза (0,02; 0,00-0,10) та збільшує шанси його дефіциту у 13,1 раза (13,11; 4,89-35,30;) під час вагітності. Доведено, що рівень вітаміну Д у сироватці крові ˂ 30 нг/мл пов'язаний з розладами у вуглеводно-ліпідному обміні зі збільшенням шансів інсулінорезистентності (3,70; 1,36-10,0).
Встановлено, що НМТ характеризується достовірно вищими рівнями прозапальних цитокінів на прегравідарному етапі, та вірогідним зростанням під час вагітності при всіх рівнях гестаційного збільшення маси тіла. Виявлено наявність сильного взаємозв’язку між зростанням відсотка жирової маси тіла і некротичного фактора пухлин-α (r=0,87, p<0,001), інтерлейкіну-1b (r=0,84, p<0,001), інтерлейкіну-6 (r=0,87, p<0,001) та С-реактивного білка (r=0,87, p<0,001) у третьому триместрі вагітності. Підтверджено, що підвищення маркерів системного запалення низької інтенсивності, стан інсулінорезистентності у жінок з надлишковою масою тіла асоційовані з ендотеліальною дисфункцією, а надмірне гестаційне збільшення маси тіла значно поглиблює ці механізми під час вагітності.
Статистично доведено, що як вихідна НМТ , так і надмірне гестаційне збільшення маси тіла асоціюються з підвищеним ризиком гестаційної гіпертензії ((2,99; 1,10-8,12) і (6,71; 2,14-21,03)), прееклампсії ((4,17; 1,55-11,17) і (6,71; 2,14-21,03)), гестаційного цукрового діабету ((9,26; 1,15-74,36) і (11,21; 1,40-89,97)) відповідно. У осіб з надлишковою масою тіла діагностовано значуще збільшення питомої ваги ускладнень в пологах: аномалій пологової діяльності в 4,6 раза, індукованих пологів в 3,3 раза, дистресу плода в 7,3 раза, пологового травматизму матері в 1,7 раза, акушерської кровотечі в 3,0 рази, абдомінального розродження в 3,2 раза порівняно з групою з нормальним індексом маси тіла. Показано, що як при вихідній надлишковій масі тіла, так і надмірній надбавці маси тіла під час вагітності зростає ризик макросомії ((5,55; 1,19-25,88) і (6,76; 1,45-31,48) відповідно) у доведеній асоціації з метаболічними, гормональними, імунологічними та ендотеліальними порушеннями, починаючи з преконцепційного періоду із поглибленням під час вагітності.
Ключові слова: надлишкова маса тіла, прегравідарна підготовка, інсулінорезистентність, гестаційне збільшення маси тіла, фізична активність, вагітність, вуглеводно-ліпідний обмін, недостатність та дефіцит вітаміну Д, маркери хронічного системного запалення, ендотеліальна дисфункція, акушерські та перинатальні ускладнення, гестаційний цукровий діабет, гестаційна гіпертензія, прееклампсія, лікувально-профілактичний комплекс. Галузь-Медицина.
Дата реєстрації
2024-04-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-04-08 / 2026-07-16
