Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001473, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із безпліддям, пов’язаним з відсутністю овуляції

Здобувач

Юзько Вікторія Олександрівна, Доктор філософії

Керівник Андрієць Оксана Анатоліївна
Опонент Хміль Стефан Володимирович
Опонент Геник Наталія Іванівна
Рецензент Ясніковська Світлана Михайлівна
Рецензент Бакун Оксана Валеріанівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

15-05-2023

Опис

У дисертації узагальнено та по-новому вирішено науково-практичне завдання, що полягає у підвищенні ефективності лікування безпліддя шляхом оптимізації підготовки до контрольованої оваріальної стимуляції та пункції фолікулів із використанням препарату мелатоніну в протоколах допоміжних репродуктивних технологій. Висновки проведеного дослідження: Середній вік у обстежених нами пацієнток із безпліддям склав 32 роки, а жінок контрольної групи – 27 років, що свідчить про пізнє звернення даних пацієнток за кваліфікованою медичною допомогою, що, відповідно, негативно відобразилося на показниках ДРТ. Слід також врахувати, що частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,2 рази. У обстежених нами жінок контрольної групи з відсутністю безпліддя, кількість антральних фолікулів в обох яєчниках була вірогідно в 1,3 рази вищою у порівнянні із пацієнтками з безпліддям, а рівень АМГ практично не відрізнявся від вмісту даного гормону в сироватці крові в жінок із безпліддям. Тобто, оваріальний резерв у всіх обстежених нами жінок був у межах норми. Товщина ендометрію у здорових жінок-донорів ооцитів склала, в середньому 5,43 ± 0,13 мм, а в пацієнток із безпліддям 7,02 ± 0,99 мм, що не мало вірогідної різниці. Ефективність ДРТ в пацієнток із безпліддям склала 60,6 ± 8,25% на трансфер та 68,9 ± 8,05% у загальному, в той час як у контрольній групі вірогідно більше, відповідно, 80,0 ± 11,01% та 100,0%. Вміст мелатоніну в сироватці крові в жінок-донорів ооцитів та в жінок із безпліддям на час пункції фолікулів не різнився, в той час як у пацієнток, які приймали мелатонін по запропонованій нами схемі, рівень мелатоніну був вірогідно вищим. Вміст мелатоніну в фолікулярній рідині в пацієнток, які приймали мелатонін, був вірогідно меншим у порівнянні з жінками-донорами ооцитів та з пацієнтками з безпліддям, які не приймали даний препарат. Ембріологічні дані, які отримані нами після пункції та запліднення ооцитів у пацієнток, що отримували мелатонін в процесі підготовки, засвідчили, що було більше якісних ембріонів. Застосування препаратів мелатоніну в пацієнток із безпліддям у схемі контрольованої оваріальної стимуляції показало свою ефективність, оскільки загальна частота настання вагітності склала 86,2 ± 6,41%, що вірогідно більше у порівнянні із пацієнтками, які не отримували препарат мелатоніну (76,3 ± 6,95%).