Реєстраційний номер
0824U001509, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-06-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування та профілактика рекурентних респіраторних захворювань у дітей раннього віку з ларингофарингеальним рефлюксом
Здобувач
Можейко Тетяна Вадимівна,
Керівник Ільченко Світлана Іванівна
Опонент Макєєва Наталія Іванівна
Опонент Шадрін Олег Геннадійович
Рецензент Абатуров Олександр Євгенович
Рецензент Височина Ірина Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності профілактики рекурентних респіраторних захворювань (РРЗ) у дітей раннього віку з ларингофарингеальним рефлюксом (ЛФР) шляхом визначення інформативних прогностичних предикторів на підставі вивчення клініко-лабораторних та функціональних показників.
Для досягнення поставленої мети були послідовно виконані наступні завдання: вивчити клініко-анамнестичні характеристики дітей раннього віку з ларингофарингеальним рефлюксом та проаналізувати їх респіраторну захворюваність; провести добовий моніторинг рівня пепсину в рідині ротової порожнини та встановити циркадні ритми його концентрації для удосконалення діагностики ЛФР у дітей раннього віку; проаналізувати взаємозв’язки між клінічними проявами ЛФР у дітей раннього віку, концентрацією пепсину та інтерлейкіну-8 в секреті ротової порожнини; вивчити асоціації між лактазною недостатністю та інтенсивністю ЛФР; встановити особливості мікробіоти порожнини рота у дітей раннього віку з ЛФР та оцінити ефективність використання профілактичних курсів препарату, що містить штам S. salivarius K12; визначити інформативні клініко-лабораторні та функціональні предиктори прогнозування РРЗ у дітей раннього віку з ЛФР шляхом побудови логістичної регресійної моделі за результатами катамнестичного спостереження.
Для досягнення поставленої мети на першому етапі проведено клініко-анамнестичне обстеження 620 дітей віком від 1-го місяця до 2-х років методом випадкової вибірки. На другому етапі, після визначення відповідності критеріям включення та виключення, проведено детальне клініко-анамнестичне та лабораторно-функціональне дослідження 155 дітей з синдромом зригування, які увійшли до основної групи. В якості групи порівняння обстежено 30 дітей без синдрому зригування. На третьому етапі проведено дослідження 36 дітей з основної групи, які сформували РРЗ в катамнезі.
В роботі вперше вивчено добові циркадні ритми активності пепсину в рідині ротової порожнини та визначено оптимальне порогове значення його рівня для діагностики ЛФР у дітей раннього віку та встановлено наявність прихованих епізодів рефлюксу. Так, середньодобове значення рівня пепсину під час моніторингу становило (Ме) 446,8 (267,9–534,7) пг/мл, змінювалось протягом доби, було максимальним після зригування, але вірогідно не різнилось з пробами натщесерце та через годину після годування (439,4 (257,7–615,3) пг/мл, 514,0 (281,8–581,2) пг/мл, 422,9 (247,1–525,2) пг/мл відповідно, p>0,05), що свідчить про наявність прихованих епізодів рефлюксу протягом доби. Рівень пепсину саме натщесерце був вірогідно вищим у дітей, які мають високу інтенсивність ЛФР (≥ 7 балів за рефлюкс-анкетою). Визначено, що саме натщесерце рівень пепсину у рідині ротової порожнини ≥443,4 пг/мл може використовуватися для скринінгової діагностики ЛФР у дітей раннього віку з чутливістю 66,7 %, специфічністю — 80,0 %, прогностичною цінністю позитивного результату — 75,0 % та прогностичною цінністю негативного результату — 72,7%.
Нами проаналізовано ефективність та рекомендовано до використання на практиці лікувальних та профілактичних курсів препарату, в складі якого є штам S. salivarius K12, у дітей з ЛФР, що сприяє відновленню еубіотичного стану мікробіоти ротової порожнини, зменшенню епізодів респіраторних захворювань (з 3,9 (1,2) до 2,4 (1,1); р<0,05) та їх тривалості (з 1,5 (0,1) місяців до 1,0 (0,5) місяців, р<0,05).
На підставі багатофакторного підходу до оцінки ризику розвитку РРЗ найбільш вагомими прогностичними предикторами виявилися: початок зригування після 6 міс. (I=1,76), періодичний кашель та/або осиплість голосу без ознак ГРЗ (I=1,58), візинги протягом перших двох років життя без ознак ГРВІ (I=1,36), ІЛ-8 >426,0 пг/мл (I=3,53), лактазна недостатність (I=2,24) та пепсин натще > 500 пг/мл (I=1,04). В роботі побудовано та запропоновано зручні прогностичні шкали для різних етапів надання медичної допомоги, що дозволяють виділяти групу дітей раннього віку з ЛФР, які потребують поглибленого обстеження і проведення профілактичних заходів, для зменшення частоти респіраторних інфекцій та запобігання розвитку їх рекурентного перебігу
Дата реєстрації
2024-04-11
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-17 / 2026-07-01
