Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001516, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Диференційований підхід до встановлення стента при малоінвазивному лікуванні каменів сечоводів

Здобувач

Комісаренко Ігор Михайлович,

Керівник Нікітін Олег Дмитрович
Опонент Сагалевич Андрій Ігорович
Опонент Черненко Дмитро Васильович
Рецензент Нішкумай Ольга Іванівна
Рецензент Самчук Павло Олександрович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

21-05-2024

Опис

Дисетраційна робта присвячена поліпшенню безпосередніх і віддалених результатів лікування та зниження частоти ускладнень при малоінвазивному лікуванні хворих з каменями сечоводу. Для виконання даної роботи нами вивчені результати лікування 512 хворих з каменями різних відділів сечоводів, які поділені на кілька груп, а всередині кожної групи додатково виділені підгрупи. При цьому, першу групу з 284 (55,5%) хворих склали пацієнти з неускладненими каменями сечоводу. Підгрупу 1А склали 135 (26,4%) осіб, у яких не було ускладнень в післяопераційному періоді, незважаючи на відмову від установки стенту. Підгрупу 1Б склали 63 (12,3%) пацієнти, з ранніми післяопераційними ускладненнями, які виникли після відмови від установки стенту, незважаючи на видиму відсутність показань до стентування. У наступну 1В підгрупу увійшло 62 (12,1%) людини, у яких відмова від установки стенту була підкріплена даними інтралюмінарної уретероманометрії. І в останню підгрупу 1Г увійшли 24 (4,7%) хворих, у яких на підставі інтралюмінарної уретероманометрії було прийняте рішення про встановлення уретерального стенту терміном до 7 діб. Групу 2 - 175 (34,2%) осіб - склали пацієнти з ускладненими конкрементами сечоводу. При цьому в підгрупу 2А увійшло 57 (11,1%) хворих, у яких при видаленні стенту в «стандартні» терміни, тобто через 7-10 діб після його установки, післяопераційних ускладнень не відзначено. У 31 (6,1%) пацієнта підгрупи 2Б, навпаки, після видалення стенту, в ці ж терміни, виникли післяопераційні ускладнення. У 61 (11,9%) хворого підгрупи 2В стент був видалений в «стандартні» терміни на підставі інтралюмінарної манометрії і ретроградної уретерографії, а у 26 (5,1%) пацієнтів підгрупи 2Г на підставі інтралюмінарної манометрії та ретроградної уретерографії видалення стенту було відстрочено на 14-21 добу. У 3 групу увійшли 53 (10,4%) пацієнти, яким з приводу каменю сечоводу була виконана лапароскопічна уретеролітотомія, при цьому 18 (3,5%) хворим підгрупи 3А після операції стент не встановлювали, а у 35 (6,8% ) пацієнтів підгрупи 3Б був встановлений стент. Усім хворим при госпіталізації в клініку проводилася оглядова рентгенографія органів сечової системи, екскреторна або інфузійна урографія з реєстрацією отриманого зображення на плівці, ретроградна пієлоуретерографія, цистографія, спіральна КТ з болюсним контрастуванням. Методи діагностики включали ультразвукове дослідження (УЗД) нирок, сечового міхура. З лабораторних методів діагностики проводили вивчення загальноклінічних і біохімічних показників крові в передопераційному періоді та в 1-2, а також на 3-4, 5-7, 8-10 добу післяопераційного періоду.