Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001571, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Рецепція батальності в соціокультурному просторі України ХХ — початку ХХІ століття.

Здобувач

Гулєвич Сергій Олександрович,

Керівник Ременяка Оксана Сергіївна
Опонент Жукова Наталія Анатоліївна
Опонент Зузяк Тетяна Петрівна
Рецензент Кондель-Пермінова Наталія Миколаївна
Рецензент Протас Марина Олександрівна

На здобуття

Доктор філософії, 034, Культурологія

Дата захисту

15-05-2024

Опис

Актуальність теми. Будь-яка історична подія, чи то святкова, чи то трагічна, залишає вагомий слід у культурному моноліті країни. Війна, яка з абстрактно-концептуального, метафоричного рівня переходить у площину реального життя, завжди є великою трагедією і психологічною травмою для країни та її громадян. Сучасна війна — це не лише руйнування і втрати людських життів. Насамперед, це боротьба за свідомість людей, за інформаційний вплив на населення певного регіону, коли всі зусилля ворога спрямовані не лише на фізичне знищення, але й на психологічний та емоційний шантаж задля виснаження народу. Саме тому «справа, що визначає життя і смерть» держави (за виразом Сунь-Дзи), особливо в сучасних умовах так званої гібридної російсько-української війни, повинна вивчатись особливо пильно. Війна завжди стає своєрідним подразником, який спонукає митців і діячів культури до вираження своїх поглядів та рефлексій через кіно, театр, музику, літературу, образотворче мистецтво. Логічно й закономірно, що в таких творах мистецтва на перший план виходить батальність не лише як жанр мистецтва, а як головний компонент передачі емоційної напруги, переважно трагічно-героїчного спрямування. Якщо простежити історію батальності, проаналізувати зображення наповнених трагізмом сцен війни, що завжди мали місце в історії як світового, так і українського мистецтва, то можна побачити, що вони були не лише рефлексією художника на конкретні події, а слугували засобом поширення інформації, інструментом емоційного впливу, патріотичного виховання особистості – тобто використовувалися з метою політичної пропаганди, ідеології, маніпуляції, а також інструментом архівування історії через мистецтво. Необхідність подальшого аналізу й вивчення зазначеної теми в українській культурі, зокрема в мистецтві кіно, театру, музики, літератури та образотворчому мистецтві, зумовлена активною рефлексією культурного середовища на російсько-українську війну. Ця трагічна сторінка модерної української історії стала тематичним джерелом для багатьох українських діячів мистецтва, потужним пластом культурного розвитку нашої держави, що потребує прискіпливого вивчення. Подальше дослідження такого явища, як реакція або рефлексія на трагічну подію, дасть можливість визначити універсальні закономірності його виникнення, еволюції та функціонування. Невелика кількість теоретичних і практичних праць із дослідження соціокультурного феномену батальності в сучасній Україні підкреслює гостру потребу в створенні нових наукових досліджень на дану тему. Наукове завдання дисертації полягає в науковому обґрунтуванні мистецтва відображення війни; формуванні наукової моделі взаємозв’язку мистецьких практик і немистецьких складових культури, яка свідчить про те, що в культурному аспекті мистецтво впливає на сприйняття й вираження військових дій, а культурні цінності та ідеали відображаються у свідомості людей. Своєю чергою, позамистецькі явища, такі як війна, впливають на створення та розвиток мистецтва, змінюючи його тематику, естетику та функції, відображаючи соціокультурний контекст і реагуючи на сучасні виклики. Така взаємодія створює особливу динаміку культурного розвитку, в якій мистецтво і війна взаємодіють, віддзеркалюючи та формуючи сили, впливаючи на сприйняття, інтерпретацію та конструювання культури та ідентичності; Для розвʼязання цих завдань залучено мистецтвознавчі та культурологічні праці з дослідження культурного простору України періоду воєн ХХ століття, а також праці, що вивчають особливості розвитку батальності (зокрема у графічному мистецтві). Графіка — один із видів мистецтва, що синтезує в собі навколишні зміни, зокрема перебіг воєнних дій, стан та настрої суспільства. Здійснено огляд наукових праць, які присвячені проблемам відображення війни в мистецтві України, зокрема в графічному. Джерельна база розподілена на кілька груп за напрямками дослідження. У першій групі зосереджено літературу, у якій досліджено соціокультурне середовище України протягом ХХ та початку ХХІ століття; місце та роль культури в контексті війни (О. Пахльовська, О. Палій, С. Плохій, І. Дзюба, О. Томсон, Р. Гудін, Р. Чалдіні, Б. Гройс). У другій групі зібрано джерела, які досліджують графічне мистецтво та психологію його сприйняття (О. Штець, О. Ламонова, О. Лагутенко, Н. Белічко, Я. Мудрак, І. Кулка, Л. Виготський). До третьої групи ввійшли окремі виставкові проєкти. Також додатково було опрацьовано праці, які зосереджено в періодичних виданнях ІПСМ НАМУ (Т. Міронова, О. Роготченко, О. Гладун, О. Ковальчук, Н. Мусієнко, І. Шалінський, Р. Безгула).