Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001573, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Міське суспільство Волині литовської доби: матеріальний вимір повсякдення Здобувач Тарасюк Марина Юріївна, Керівник Костилєва Світлана Олександрівна Керівник Білоус Наталія Олексіївна Опонент Капраль Мирон Миколайович Опонент Заяць Андрій Євгенович Опонент Ващук Дмитро Петрович Рецензент Махінько Анна Іванівна Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 32 Історія та археологія – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2024. Метою дослідження є реконструкція трьох основних компонентів повсякдення – харчування, гардероба, садиби – міського суспільства Волині литовської доби, а саме кінця XV – середини XVI ст. У дисертації проаналізовано та висвітлено історіографічні напрацювання з вивчення повсякдення міщан литовської доби, комплекс наявних джерел та представлено методологію дослідження. Обрана тематика ще не була предметом комплексного дослідження в українській історіографії. У радянській історіографії народознавча історія «побуту народу» не отримала належного розвитку. У сучасній українській історіографії повсякденність представлена у статтях або у розділах монографій істориків та археологів. Обрану тематику частково доповнюють дослідження литовських, польських вчених. Джерельну базу становлять опубліковані та рукописні документальні джерела, а саме акти гродських та земських судів Волинського воєводства, книги Литовської метрики. Певні обмеження у репрезентативності джерел не суттєво вплинули на виконання поставлених завдань роботи. Задля реконструкції тріади повсякдення застосовувався метод подокументного аналізу, описовий метод та метод логічної реконструкції. У методологічну основу покладено підходи історії повсякденності, мікроісторії, міждисциплінарний підхід, а також принцип об’єктивності та історизму. На кін. XV ст. на Волині було всього 18 міст, але у XVІ ст. тривав активний урбанізаційний процес. Міщанами вважалися усі жителі міста та передмістя, які не належали до інших соціальних станів. У містах з магдебурзьким правом міщани мали самоврядування, свободу вибору фаху тощо. Продуктовий набір волинських містян був комбінований. Панівною рослиною було жито, яке переважало над вжитком пшениці, ячменю і інших. Все це доповнювалося вжитком овочів з городів. Вітаміни отримували зі спожитку лісових ягід та фруктів. Для випічки використовували мак, рідко – родзинки. Вагому роль відігравало м’ясо та рибні продукти. Найпопулярніші види м’яса: дрібні птахи з двору, а з парнокопитних – м’ясо баранів. У раціоні також були вівці, кози, свинина (сало), яловиця, а серед мисливських продуктів – дрібна дичина. Споживали місцеву та імпортну рибу: коропів, в’юна, щуку, привізного оселедця і т.д., а також ікру. Для тривалого зберігання її коптили, в’ялили і засолювали, продавали взимку мерзлою чи свіжою. Не хмільні напої майже не піддаються реконструкції. Хмільні трунки належали до буденної харчової культури. Міщани належали до «культури пива», а «культура вина» характерна для кухні еліти. Популярним був сичений мед. У XVI ст. горілка увійшли в широке побутування. Одяг та взуття були засобом захисту тіла від зовнішніх подразників та демонстрували заможність. Серед натільного та стегнового одягу містяни носили: сорочки, кошулі, сукні, фартухи, чоловіче вбрання і т.д. Серед верхнього (зокрема, обшиті хутром) були: сукмани, однорядки, опанчі, кожухи і ін. Головні убори різнилися: чоловічі – шапки, кучми, ковпаки; жіночі, які демонстрували сімейний статус: намітки, хустки, шапки тощо. Варіації взуття: боти, чоботи, черевики, чижми. Виготовляли їх місцеві ремісники із шкіри рогатої худоби. Обмаль інформації про прикраси: носили персні, медальйони тощо. Серед аксесуарів: шкіряні пояси, череси, калити і т.д. Прикраси виконували роль святкових елементів, а аксесуари – щоденних. Міський соціум литовської доби був строкатим у майновому плані, тож у місті проживали особи з нерухомою власністю і без. Волинське зодчество було дерев’яним. Вікна здебільшого представлені віконницями. Міська садиба віддзеркалювала аграрний характер волинських міст у цю добу. Двір часто огороджували парканом. Домові статки волинських міщан представлені дерев’яними меблями та керамічним посудом. Результати цього дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення повсякдення міщан та волинян загалом у домодерну добу; для підготовки навчальних шкільних посібників або ВНЗ, при формуванні спецкурсів з історії повсякденності, історії української культури, або задля організації музейних експозицій, фестивалів-реконструкцій. Наукова новизна: вперше в українській історіографії було реконструйовано тріаду повсякдення міщан Волині литовської доби. Уперше охарактеризовано репрезентативність джерел та сучасний стан української історіографії з обраної теми. Реконструйовано продуктовий набір та напої містян. Удосконалено та доповнено відомості про гардероб містян. Уточнено та розширено попередні напрацювання про вигляд та складові міської садиби. Ключові слова: історія повсякдення, судові книги, харчування, пиво, алкоголь, одяг, взуття, головні убори, житло, міщани, місто, Волинь, литовська доба, XV–XVI століття, Велике князівство Литовське. Дата реєстрації 2024-04-16 Додано в НРАТ 2024-08-29 Закрити