Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001592, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Клініко-лабораторне обґрунтування застосування агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 залежно від метаболічної активності мікробіому кишківника та морфо-фенотипових особливостей пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Здобувач Шишкань-Шишова Катерина Олександрівна, Керівник Зінич Олеся Вадимівна Опонент Юзвенко Тетяна Юріївна Опонент Михальчишин Галина Петрівна Опонент Костіцька Ірина Олександрівна Рецензент Соколова Любов Костянтинівна Опис Мета роботи полягала в дослідженні особливостей впливу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 на метаболічну активність мікробіому кишківника залежно від морфо-фенотипових характеристик пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Проаналізовані результати обстеження 153 пацієнтів з ЦД 2 типу віком від 31 до 75 років, середній рівень HbA1c становив 7,83±1,55 % на тлі попереднього лікування. Вимірювали антропометричні параметри, індекс маси тіла (ІМТ), композицію тіла (методом біоелектричного імпедансу), характеристики вуглеводного, ліпідного обмінів, рівні ГПП-1 та мікробіальних метаболітів (КЛЖК і ТМАО), концентрацію в сироватці крові маркера оксидативного стресу 8-ізо-PGF2α. Обговорення і висновки. Після ранжування за значенням ІМТ, пацієнти були розподілені на 4 групи, між якими провели порівняння рівнів 8-ізо-PGF2α та КЛЖК. Встановлено, що одночасно зі збільшенням ІМТ, відсоткового вмісту жиру, рівня вісцерального жиру, спостерігалось підвищення концентрації 8-ізо-PGF2α (р<0,05). Виявлено зворотні кореляційні зв'язки між значеннями ІМТ та рівнями КЛЖК в копрофільтраті (р<0,05), тобто виявлено зв'язок між ознаками фенотипу ожиріння, ступенем оксидативного стресу організму хворих на ЦД 2 типу та функціональною активністю кишкових бактерій, а саме синтезом КЛЖК. При дослідженні взаємозв'язків між фенотиповими морфологічними ознаками, функцією кишкової мікробіоти, оцінюваної за рівнем КЛЖК, та показниками тестів для оцінки психоемоційного стану за допомогою анкетування (n=101) відзначено достовірну пряму кореляцію балів за оцінкою гормонального дисбалансу кортизолу з рівнями загального і вісцерального жиру, які своєю чергою проявляли достовірну кореляцію з оцінками за шкалою тривоги та депресії, дистресу при діабеті. Ці дані вказують на доцільність застосування даних тестів для оцінки ступеню психологічного дистресу у пацієнтів з різними фенотипами. Встановлено, що після лікування ліраглутидом в максимальній дозі (n=88) спостерігалось покращення глікемічного контролю та ліпідемії, поліпшення композиції тіла (зниження % загального та вісцерального жиру, підвищення СВІ, гідратації організму). Ці зміни супроводжувались достовірним підвищенням концентрації в копрофільтраті КЛЖК, що може свідчити про покращення функції/складу кишкової мікробіоти, а саме бактерій-продуцентів КЛЖК. На тлі застосування ліраглутиду (n=44) виявлено приріст рівня ендогенного ГПП-1 в крові (p<0,05), що також може бути пов'язане зі зміною складу кишкової мікробіоти. Виявлено достовірне зниження рівня проатерогенного та протромботичного метаболіта ТМАО (n=44) в сироватці крові. Досліджено ефективність застосування у хворих на ЦД 2 типу арГПП-1 як засобів протидії розвитку нейропсихологічних порушень з урахуванням функціональної активності мікробіоти кишківника. При оцінці психометричних характеристик (ступінь тривожності та депресії, оцінка дистресу, подолання стресу) за допомогою анкетування виявлено, що у пацієнтів обох статей покращились характеристики психоемоційного стану: знизились загальні показники за госпітальною шкалою тривоги і депресії, сумарний рівень дистресу при діабеті, а також бали за шкалою оцінки гормонального дисбалансу кортизолу (р<0,05). Виявлені зміни здебільшого спостерігались у групі жінок, на відміну від чоловіків, що свідчить про особливо сприятливий ефект застосованої терапії на нейропсихологічний статус пацієнток, можливо, у зв'язку зі зменшенням впливу стресових гормонів. Відзначено прямий кореляційний зв'язок між рівнями КЛЖК та даними психометрії. Результати обґрунтовують доцільність застосування терапії арГПП-1 та доводять їх ефективність щодо впливу на метаболічну активність кишкової мікробіоти, зокрема зниження концентрації в сироватці крові пацієнтів проатерогенного та протромботичного метаболіту ТМАО, що сприятиме зменшенню кардіо-метаболічного ризику, а також терапія арГПП-1 сприяла підвищенню вмісту в копрофільтраті коротколанцюгових жирних кислот: ацетату, пропіонату, бутирату, що чинитиме позитивний вплив на секрецію ендогенних інкретинів. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, ожиріння, метаболічний синдром, антропометричні та композиційні показники, вуглеводний та ліпідний обмін, глюкагоноподібний пептид-1, метаболіти кишкової мікробіоти, триметиламін-N-оксид, коротколанцюгові жирні кислоти, оксидативний стрес, 8 ізопростагландин F2α, психоемоційні порушення, агоністи рецепторів ГПП-1, розмір клінічного ефекту. Дата реєстрації 2024-04-18 Додано в НРАТ 2024-04-18 Закрити