Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001592, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Клініко-лабораторне обґрунтування застосування агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 залежно від метаболічної активності мікробіому кишківника та морфо-фенотипових особливостей пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

Здобувач

Шишкань-Шишова Катерина Олександрівна,

Керівник Зінич Олеся Вадимівна
Опонент Юзвенко Тетяна Юріївна
Опонент Михальчишин Галина Петрівна
Опонент Костіцька Ірина Олександрівна
Рецензент Соколова Любов Костянтинівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

15-05-2024

Опис

Мета роботи полягала в дослідженні особливостей впливу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 на метаболічну активність мікробіому кишківника залежно від морфо-фенотипових характеристик пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Проаналізовані результати обстеження 153 пацієнтів з ЦД 2 типу віком від 31 до 75 років, середній рівень HbA1c становив 7,83±1,55 % на тлі попереднього лікування. Вимірювали антропометричні параметри, індекс маси тіла (ІМТ), композицію тіла (методом біоелектричного імпедансу), характеристики вуглеводного, ліпідного обмінів, рівні ГПП-1 та мікробіальних метаболітів (КЛЖК і ТМАО), концентрацію в сироватці крові маркера оксидативного стресу 8-ізо-PGF2α. Обговорення і висновки. Після ранжування за значенням ІМТ, пацієнти були розподілені на 4 групи, між якими провели порівняння рівнів 8-ізо-PGF2α та КЛЖК. Встановлено, що одночасно зі збільшенням ІМТ, відсоткового вмісту жиру, рівня вісцерального жиру, спостерігалось підвищення концентрації 8-ізо-PGF2α (р<0,05). Виявлено зворотні кореляційні зв'язки між значеннями ІМТ та рівнями КЛЖК в копрофільтраті (р<0,05), тобто виявлено зв'язок між ознаками фенотипу ожиріння, ступенем оксидативного стресу організму хворих на ЦД 2 типу та функціональною активністю кишкових бактерій, а саме синтезом КЛЖК. При дослідженні взаємозв'язків між фенотиповими морфологічними ознаками, функцією кишкової мікробіоти, оцінюваної за рівнем КЛЖК, та показниками тестів для оцінки психоемоційного стану за допомогою анкетування (n=101) відзначено достовірну пряму кореляцію балів за оцінкою гормонального дисбалансу кортизолу з рівнями загального і вісцерального жиру, які своєю чергою проявляли достовірну кореляцію з оцінками за шкалою тривоги та депресії, дистресу при діабеті. Ці дані вказують на доцільність застосування даних тестів для оцінки ступеню психологічного дистресу у пацієнтів з різними фенотипами. Встановлено, що після лікування ліраглутидом в максимальній дозі (n=88) спостерігалось покращення глікемічного контролю та ліпідемії, поліпшення композиції тіла (зниження % загального та вісцерального жиру, підвищення СВІ, гідратації організму). Ці зміни супроводжувались достовірним підвищенням концентрації в копрофільтраті КЛЖК, що може свідчити про покращення функції/складу кишкової мікробіоти, а саме бактерій-продуцентів КЛЖК. На тлі застосування ліраглутиду (n=44) виявлено приріст рівня ендогенного ГПП-1 в крові (p<0,05), що також може бути пов'язане зі зміною складу кишкової мікробіоти. Виявлено достовірне зниження рівня проатерогенного та протромботичного метаболіта ТМАО (n=44) в сироватці крові. Досліджено ефективність застосування у хворих на ЦД 2 типу арГПП-1 як засобів протидії розвитку нейропсихологічних порушень з урахуванням функціональної активності мікробіоти кишківника. При оцінці психометричних характеристик (ступінь тривожності та депресії, оцінка дистресу, подолання стресу) за допомогою анкетування виявлено, що у пацієнтів обох статей покращились характеристики психоемоційного стану: знизились загальні показники за госпітальною шкалою тривоги і депресії, сумарний рівень дистресу при діабеті, а також бали за шкалою оцінки гормонального дисбалансу кортизолу (р<0,05). Виявлені зміни здебільшого спостерігались у групі жінок, на відміну від чоловіків, що свідчить про особливо сприятливий ефект застосованої терапії на нейропсихологічний статус пацієнток, можливо, у зв'язку зі зменшенням впливу стресових гормонів. Відзначено прямий кореляційний зв'язок між рівнями КЛЖК та даними психометрії. Результати обґрунтовують доцільність застосування терапії арГПП-1 та доводять їх ефективність щодо впливу на метаболічну активність кишкової мікробіоти, зокрема зниження концентрації в сироватці крові пацієнтів проатерогенного та протромботичного метаболіту ТМАО, що сприятиме зменшенню кардіо-метаболічного ризику, а також терапія арГПП-1 сприяла підвищенню вмісту в копрофільтраті коротколанцюгових жирних кислот: ацетату, пропіонату, бутирату, що чинитиме позитивний вплив на секрецію ендогенних інкретинів. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, ожиріння, метаболічний синдром, антропометричні та композиційні показники, вуглеводний та ліпідний обмін, глюкагоноподібний пептид-1, метаболіти кишкової мікробіоти, триметиламін-N-оксид, коротколанцюгові жирні кислоти, оксидативний стрес, 8 ізопростагландин F2α, психоемоційні порушення, агоністи рецепторів ГПП-1, розмір клінічного ефекту.