Реєстраційний номер
0824U001615, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-07-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Функціональні зміни в системі мати-плацента-плід при невиношуванні вагітності і патогенетично обґрунтовані методи їх корекції
Здобувач
Лісова Катерина Миколаївна, Доктор філософії
Керівник Юзько Олександр Михайлович
Опонент Маланчук Лариса Михайлівна
Опонент Геник Наталія Іванівна
Рецензент Давиденко Ігор Святославович
Рецензент Косілова Світлана Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Вивчення особливостей перебігу гестаційного процесу у жінок з невиношуванням має надзвичайно важливе значення. Частота даної патології становить до 25% всіх вагітностей (тобто потенційно кожна четверта жінка може втратити вагітність). Перинатальні втрати суттєво впливають на фізичне та психологічне здоров’я жінок. Тому важливо в ранніх термінах діагностувати загрозливі стани і вчасно проводити їх лікування. В ґенезі невиношування важливу роль відіграють порушення функції системи мати-плацента-плід та плацентарна дисфункція, що формується на цьому тлі. При цьому спостерігаються розлади усіх функцій плацентарної системи, зокрема антитоксичної, ендокринної, транспортної, метаболічної, трофічної. Це все зумовлює невідповідне надходження до організму плода кисню і поживних речовин, необхідних для повноцінного росту і розвитку. Гіпоксія плоду, сповільнення збільшення його ваги протягом внутрішньоутробного розвитку зазвичай поєднуються з пошкодженнями або неповноцінним розвитком центральної нервової системи, що в подальшому проявляється порушенням адаптації дитини в період новонародженості, підвищеним ризиком захворювань, а в більш пізньому віці - порушеннями фізичного та інтелектуального розвитку дітей. Отже, наше дослідження мало за мету оптимізацію методів діагностики та лікування невиношування вагітності на основі вивчення особливостей материнсько – плодових взаємовідносин.
Розроблені нами критерії ранньої комплексної діагностики та індивідуалізовані патогенетично обгрунтовані лікувальні заходи для вагітних з невиношуванням дозволили вже на ранніх термінах гестації виявити патологічні зміни в функціонуванні системи мати-плацента-плід, підібрати індивідуальну схему корекції порушень, що зменшило кількість плацентарної дисфункції та інших ускладнень всередньому в 2 рази, що сприяло покращенню перебігу та пролонгації вагітності, а також народженню здорових дітей.
У дисертації за допомогою вдало підібраного комплексу сучасних методів дослідження (клінічні, лабораторні (визначення рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу), мікроскопічне та імуногістохімічне дослідження плаценти, УЗ дослідження, генетичні, статистичні) вперше визначено ключові ранні маркери, несприятливого перебігу вагітності у жінок з невиношуванням та розроблена схема ранньої спеціалізованої корекції порушень функціонування фетоплацентарного комплексу у таких вагітних.
Особливої уваги заслуговують проведені генетичні дослідження, де визначався вплив генотипу за AGTR1 на перебіг гестаційного процесу та результат вагітності, а також проаналізований зв’язок поліморфізму вказаного гену з показниками гормонального фону вагітних та ехографічними параметрами розвитку ембріона.
Одержані дані є теоретичним підґрунтям для наступних експериментальних та клінічних досліджень, зокрема в акушерстві, гінекології, патологічній анатомії, гістології, генетиці. Результати дослідження можуть бути використані як теоретичне обґрунтування діагностично-скринінгових методів ранньої діагностики розладів функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок з обтяженим акушерським анамнезом. Розроблену схему лікування варто активно впроваджувати в практичну діяльність, що дозволить значно покращити перебіг вагітності у жінок з обтяженим по не виношуванню анамнезом та попередити перинатальні втрати.
Дата реєстрації
2024-04-18
Додано/оновлено в НРАТ
2024-04-18 / 2026-07-01
