Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001622, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення Державної митної служби України

Здобувач

Колобиліна Олександра Олегівна,

Керівник Полянський Антон Олександрович
Опонент Куліш Анатолій Миколайович
Опонент Теремецький Владислав Іванович
Рецензент Завальний Михайло Володимирович
Рецензент Невядовський Владислав Олегович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

01-06-2024

Опис

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання стосовно визначення сутності, змісту та розкриття особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення Державної митної служби України, на підставі чого розроблено пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. Аргументовано, що кадрове забезпечення Державної митної служби України – це комплексна, системна, нормативно врегульована процедурно-організаційна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами (як зовнішніми, так і внутрішніми) з метою: впорядкування роботи його кадрового складу; забезпечення та захисту основних прав та інтересів службовців; професійного навчання та виховання кадрів для Держмитслужби; поповнення кадрового складу (формування його кадрового резерву); аналізу, планування та контролю кадрових процесів, визначення перспективи їх розвитку та шляхів удосконалення. Констатовано, що особливості кадрового забезпечення Державної митної служби України зумовлені такими чинниками: по-перше, особливим родом завдань та функцій, які вона виконує в процесі здійснення своєї діяльності, а також сферою її діяльності; по-друге, наявністю спеціального підходу до регулювання роботи Держмитслужби взагалі, а також її кадрового забезпечення зокрема. Крім того, відповідне регулювання ґрунтується на системі принципів, а також механізмів їх реалізації; по-третє, кадрове забезпечення реалізується шляхом здійснення діяльності спеціально уповноваженими суб’єктами шляхом дотримання законодавчо визначеної процедури; по-четверте, Державна митна служба України – це велика за організаційною структурою та кількістю персоналу установа, яка працює на території всієї держави, а отже, її кадрове забезпечення потребує формування виваженої та послідовної кадрової політики; по-п’яте, кадри Держмитслужби є не звичайними працівниками, а державними службовцями, службово-трудовий статус яких визначено не тільки нормами загального трудового законодавства, а й спеціального, зокрема Митним кодексом України та Законом України «Про державну службу». Установлено, що принципи кадрового забезпечення Державної митної служби України – це вихідні, імперативні, основоположні базові засади правового регулювання суспільних відносин, що виникають в контексті здійснення відповідної діяльності. Принципи характеризують сутнісний зміст, призначення, а також соціальну цінність вказаної процедурно-організаційної діяльності. Зауважено, що до відповідних принципів найбільш доцільно віднести такі: законності; пріоритету прав та інтересів кадрового складу; рівності; забезпечення кадрових інтересів державного органу; науковості; структурованості. Доведено, що функції кадрового забезпечення Державної митної служби України – це сукупність нормативно визначених та урегульованих нормами чинного законодавства практичних напрямів реалізації механізмів та процедур відповідного забезпечення. До вказаних функцій віднесено: відновлювальну; виховну; організаційну; контрольну; аналітично-планувальну. Виокремлено три основних рівні кадрового забезпечення Державної митної служби України: 1) перший рівень, на якому ключове значення має діяльність органів координації та управління цим відомством, а саме Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України; 2) другий рівень – полягає в роботі управлінського ядра Державної митної служби України, зокрема його центрального апарату; 3) третій рівень – кадрове забезпечення територіальних підрозділів цього відомства. Акцентовано увагу на тому, що до напрямів кадрового забезпечення Державної митної служби України слід віднести такі: 1) освітньо-наукова співпраця; 2) підтримка та вдосконалення організаційно-управлінської системи Державної митної служби; 3) стимулювання залучення кадрів до Державної митної служби України. Визначено, що суб’єктів кадрового забезпечення Державної митної служби України найбільш доцільно класифікувати у такий спосіб: 1) суб’єкти, що відповідають за формування законодавчої бази та державної політики у сфері кадрового забезпечення Держмитслужби – Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України; 2) суб’єкти, до компетенції яких входить загальна організація, координація та реалізація кадрового забезпечення в Держмитслужбі – Голова Державної митної служби України, Департамент по роботі з персоналом; 3) суб’єкти кадрового забезпечення в структурних підрозділах Держмитслужби – начальники територіальних органів Державної митної служби України. Підкреслено, що кожен із окреслених вище суб’єктів володіє своїм особливим правовим статусом та діє в межах визначеної нормами чинного законодавства та відомчої нормативно-правової бази компетенції.