Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001639, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-09-2022 Статус Запланована Назва роботи Виразний потенціал ступенів порівняння в мові російської поезії ХХ–ХХІ століть Здобувач Четверик Віктор Костянтинович, Керівник Скоробогатова Олена Олександрівна Опонент Палатовська Олена Володимирівна Опонент Голікова Оксана Миколаївна Рецензент Радчук Ольга Вячеславівна Рецензент Степанченко Іван Іванович Опис Репрезентована кваліфікаційна наукова праця присвячена недослідженому раніше поетичному потенціалу компаративних і суперлативних форм у віршованій мові та його художній реалізації. Цей аспект поетичної морфології й морфологічної поетики з позицій сучасного антропоцентричного підходу до вивчення фактів мови та мовлення монографічно описаний вперше. Актуальність теми дослідження зумовлена загальною антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій і визначається завданнями лінгвопоетики, яка акцентує увагу на проблемах вивчення експресивного потенціалу граматичних одиниць у поетичному функціонуванні й дослідженні способів формування поетичних смислів у віршованих текстах на граматичному і композиційно-граматичному рівнях. Компаративні й суперлативні форми, що функціонують у сучасній віршованій мові й поетичному просторі, досі детально не розглядалися щодо їхнього виразного потенціалу, який здатен формувати додаткові поетичні смисли, й актуалізації експресивних можливостей, що визначає низьку ступінь розробленості обраної теми. Проблема представленої дисертації визначена необхідністю дослідження семантики, експресивного потенціалу, функціонування, особливостей створення компаративних і суперлативних форм і значень, а також їхнього статусу в сучасній мові поезії. Мета роботи полягає в дослідженні закономірностей функціонування компаративних і суперлативних форм, способів актуалізації граматичних значень таких форм і особливостей формування поетичних смислів на основі морфологічної семантики, а також у характеристиці продуктивності таких форм і визначенні їхнього місця в площині мовної та мовленєвої систем та у відношенні щодо норми. Результати. Дисертаційне дослідження здійснено в руслі філологічного підходу до опису та аналізу поетичного тексту як системи будування, «трансляції» й реалізації певних поетичних смислів і естетичних установок через експлуатацію ресурсів мови, на підґрунті семантичного, естетичного та експресивного потенціалу мовних одиниць, які в поезії знаходять простір для максимальної реалізації свого лексичного і морфологічного, формально-семантичного й функціонального потенціалу, відтворюючи традиційні та створюючи індивідуальні поетичні смисли. У першому розділі увага приділяється розгляду прикметника і прислівника та їхнім ступеням порівняння як частинам мови, що мають особливу природу, що дає змогу їм вступати в тісну взаємодію з мовним оточенням у граматичному та семантичному контексті; розглянуто базові категорії та властивості прикметників і прислівників як частин мови, що нормативно формують ступені порівняння, та визначено потенційні (морфологічні, семантичні, стилістичні та ін.) можливості прикметників, прислівників та їхніх ступенів порівняння; схарактеризовано синтагматичну активність, рухливість їхніх значень. Проаналізовано особливості лінгвопоетичного вивчення прикметників і прислівників, граматичний статус цих частин мови та їхніх ступенів порівняння, а також ознаки та характеристики віршованого тексту, що впливають на можливості їхньої реалізації, виділяються принципи вивчення морфологічного рівня поезії. У репрезентованому дослідженні особливу увагу приділено теорії маркування щодо ступенів порівняння. За цією теорією марковані форми набувають явного вираження й виразності завдяки інтенсифікації їхньої семантики та ускладненої морфемної структури. На основі аналізу форм ступенів порівняння встановлено, що форми компаратива та суперлатива є маркованими щодо звичайного (нульового) ступеня порівняння, оскільки такі форми є структурно (морфемно) складнішим, а семантика таких одиниць у значній мірі ускладнена та інтенсифікова. Теорія маркованості та вказані підходи до маркованих / немаркованих форм порівняння підтверджують думку про загальномовну трьохступеневу класифікацію досліджуваних форм прикметника. Окремо розглянуто поняття градуальності, яка визначається як лексико-семантична категорія, що передає більшу або меншу міру прояву деякої ознаки, градація свідчить про процес трансформації ознаки, форми її прояву, посилення чи ослаблення щодо нульової точки на шкалі градації. У другому розділі досліджено універсальні способи актуалізації форм компаративна й суперлатива в поетичному тексті й формуванні сталих та контекстуальних смислів за віршового функціонування цих форм. Актуалізація мовних засобів у поетичному тексті здійснюється кількома способами: морфологічний відбір (селекція), граматична атракція та співпозиція. Поряд із ними виділені також відхід від загальнограматичної норми у вживанні морфологічних одиниць, локалізація одиниць у сильних позиціях віршованого тексту і под. Дата реєстрації 2024-04-19 Додано в НРАТ 2024-04-19 Закрити