Реєстраційний номер
0824U001643, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-05-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Стильові виміри української пісенної естради кінця ХХ – початку ХХІ століття
Здобувач
Подунай Яна Артурівна,
Керівник Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Левко Вероніка Іванівна
Опонент Тормахова Вероніка Миколаївна
Рецензент Садовенко Світлана Миколаївна
Рецензент Грищенко Валентина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
Актуальність теми дослідження обумовлена нерівномірністю вивчення української пісенної естради на всіх етапах її розвитку. На сьогоднішній день немає окремого дослідження, присвяченого вивченню української естрадної пісні кінця ХХ – початку ХХІ століття, в тому числі її стильовій характеристиці, що утворює суттєву лакуну в естрадознавстві, яку необхідно якнайшвидше заповнити.
У першому розділі окреслено теоретичні підвалини дослідження: здійснено огляд наукових праць з музичного естрадознавства, окреслено проблемне поле досліджень музичного стилю та національної ідентичності. Розроблено методологічні підходи вивчення стилетворчого процесу в естрадному музичному мистецтві. Встановлено, що стилі естрадної музики, аналогічно до академічної, доцільно розглядати в ієрархічній триєдності: історичний стиль – національний стиль – індивідуальний стиль, але з відповідним коригуванням. Запропоновано поділ естрадної музики на чотири напрями, де до трьох базових (джаз, рок, поп-музика) додано четвертий з узагальненою дефініцією «інша музика», що охоплює низку нових відгалужень (хіп-хоп, електронна танцювальна музика, world music та ін.). Наголошено, що стиль кожного напряму естрадної музики доцільно розглядати окремо, при цьому враховуючи можливості стильових перехрещень на межі напрямів. Виділено та охарактеризовано три базових маркери національного в українській естрадній пісні, серед яких українська мова; архетипи та культурні коди, які містяться в текстах пісень; музична мова з українськими елементами в мелодиці, гармонії та аранжуванні. Встановлено, що оновлення української естрадної музики у 1990-х роках відбувалося не лише через стильову переорієнтацію, а й через посилення її національної маркованості.
Другий розділ присвячено розгляду фестивального руху та діяльності продюсерських агенцій у контексті розвитку української пісенної естради кінця ХХ – початку ХХІ століття. Фестиваль «Червона рута» був спрямований на формування естрадного репертуару українською мовою, який би відповідав запитам молодого покоління щодо сучасності й новизни, але водночас був глибоко укорінений в національну музичну традицію. Однією з цілей фестивалю було відкриття нових імен, тому було обрано модель конкурсного типу. Фестиваль «Таврійські ігри» будувався на моделі презентаційно-звітного типу: у ньому брали участь вже відомі зарубіжні та українські виконавці з новими шлягерами, завдяки чому його концертні програми відображали усю панораму сучасної музики. Встановлено, що важливу роль у формуванні звукового ландшафту першого десятиліття української Незалежності відігравали продюсерські агенції, які виконували дві основні функції – формування іміджу і репертуару артистів та їх медійне просування. Серед продюсерських центрів, які ставили головний акцент на медійній підтримці нової генерації українських естрадних виконавців, була агенція «Територія А», яка мала два медійних проєкти – хіт-парад «Територія А» та телевізійний фестиваль «Територія ДАНС».
У третьому розділі охарактеризовано пісенну творчість провідних українських співаків і гуртів та визначено стильові пріоритети української естрадної пісні кінця ХХ – початку ХХІ століття. Встановлено, що серед усіх напрямів естрадної музики найбільшої трансформації зазнала поп-музика, яка протягом півтора десятиліття здійснила перехід від моностилю української естради 1980-х років до стильового плюралізму 1990-х – початку 2000-х років. Рок-музика другої половини 1980-х – першої половини 1990-х років представлена блюз-роком, джаз-роком, бард-роком, альтернативою, глем-роком, хеві-металом, хард-роком, панком. Окрім рок-музики, в українській естраді у 1990-х роках з’явилися нові відгалуження популярної музики, серед яких особливої популярності набули хіп-хоп та репкор. Вагоме місце в українській естраді посідає неакадемічна електронна музика. Серед виконавців до електронного звучання звертається у своїй творчості Каті Chilly, яка поєднує електронний саунд, що спирається на стиль ембієнт, з автентичним фольклором, створюючи українській різновид world music. Танцювальна електронна музика є окремим відгалуженням, що відноситься до напряму «інша музика». У пісенній естраді вона представлена стилем євроденс (гурти «Аква Віта», «Турбо-Техно-Саунд», «Фантом-2» та ін.), який можна розглядати і як вокальний різновид танцювальної електроніки, і як електронний варіант денс-попа.
Ключові слова: постмодернізм, популярна музика, вокальна естрада, шоу-бізнес, пісенний жанр, музичний стиль, поп-музика, рок-музика, фольклор, композитор, аранжування, інтермедіальність, музичне виконавство, музичні фестивалі, продюсування та арт-менеджмент.
Дата реєстрації
2024-04-22
Додано/оновлено в НРАТ
2024-04-22 / 2026-07-01
