Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001653, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-07-2024 Статус Захищена Назва роботи Застосування екстракорпоральної гемокорекції в програмі інтенсивної терапії у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю Здобувач Денисюк Катерина Валеріївна, Керівник Лоскутов Олег Анатолійович Опонент Руденко Надія Миколаївна Опонент Колтунова Ганна Борисівна Опонент Руденко Костянтин Володимирович Рецензент Гіреш Йосиф Йосифович Опис Серцева недостатність (СН), що безперервно прогресує, з вираженими клінічними симптомами, поганою чутливістю до терапії, частими епізодами декомпенсації та високою смертністю, залишається основною епідеміологічною та медичною проблемою для системи охорони здоров’я. З урахуванням зазначеного, метою даного дослідження було підвищення ефективності терапії та зменшення відсотку ускладнень під час лікування пацієнтів з тяжкою стадією СН, спричиненою дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП), шляхом вибору оптимальної тактики терапії. В дисертації наведено результати дослідження, основаного на аналізі результатів застосування різних напрямків лікування пацієнтів з тяжкою СН, та проведено порівняльний аналіз отриманих результатів. Було відібрано 120 пацієнтів, проте, через невідповідність критеріям дослідження 11 з них виключили на першому етапі. До дослідження увійшли 109 пацієнтів (в середньому 40,2±12,02 років; чоловіків – 95 (87,16%), жінок – 14 (12,84%), що проходили стаціонарне лікування в ДУ «Інститут серця МОЗ України» з 2015 по 2020 рр. 3 Проведення дослідження відповідало вимогам Гельсінської декларації та інших міжнародних і національних документів, що стосуються біоетичних принципів проведення науково-медичних досліджень. Протокол дослідження був схвалений та затверджений Комітетами з етики ДУ «Інститут серця МОЗ України» та НУОЗ України імені П.Л. Шупика. Пацієнти давали письмову та усну згоду на участь у дослідженні. Застосовані у дослідженні методи клінічного обстеження та статистичної обробки даних були загальноприйнятими для даної категорії пацієнтів та стандартизованими, що дало змогу одержувати відтворювані дані з високим ступенем надійності. На першому етапі з дослідження було виключено пацієнтів, що не відповідали обраним діагностичним критеріям. На другому етапі дослідження всі 109 пацієнтів були розподілені на 3 групи відповідно до основного методу лікування, що застосовувався. Пацієнти всіх груп дослідження отримували медикаментозне лікування, що включало прийом інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ, ß-блокаторів, антагоністів альдостерону, салуретиків, інших симптоматичних медикаментозних препаратів. До групи 1 (n=28) увійшли пацієнти, що отримували виключно медикаментозну терапію. Пацієнтам групи 2 (n=22) крім того було виконано хірургічні втручання з метою корекції СН – парціальна резекція лівого шлуночка (ЛШ) з пластикою. Пацієнтам групи 3 (n=59) медикаментозну терапію було доповнено курсом гемосорбції з 3 процедур на апараті Terumo Advanсed Perfusion System 1 з використанням гранульованого делігандинізуючого гемосорбенту. За результатами стаціонарного лікування було проведено порівняльний аналіз клініко-лабораторних та інструментальних даних по групах. Аналіз динаміки змін клінічних симптомів показав, що у пацієнтів всіх груп дослідження було отримано схожі результати. В групах 1 (n=28) та 3 (n=59) задишки у спокої та при мінімальному фізичному навантаженні не було (р<0,001), в групі 2 (n=22) зустрічаємість даного симптому зменшилась на 59,12% 4 (р=0,0003). Виражені периферичні набряки у пацієнтів груп 1 (n=28) і 2 (n=22) не відмічались (р<0,001), в групі 3 (n=59) даний симптом фіксували на 54,3% рідше (р<0,001). Крім того, частота зустрічаємості таких ознак перевантаження рідиною, як асцит та гідроторакс, в групі 1 (n=28) зменшились на 46,43% (р=0,0003) та на 42,87% (р=0,0016), в групі 3 (n=59) - на 30,6% (р=0,0001) та на 37,26% (р<0,001) відповідно, що свідчить про виражений позитивний клінічний ефект від отриманого лікування. В групі 2 достовірних змін даних симптомів не було виявлено. Аналіз та порівняння тахіаритмічних та кардіалгічних проявів захворювання не показав достовірних змін серед пацієнтів групи 1 (n=28), однак в групі 2 (n=22) реєстрація тахікардії зменшилась на 50,04% (р=0,002), а в групі 3 (n=59) – на 67,7% (р<0,001). Крім того, в групі 3 (n=59) зменшилась зустрічаємість і проявів інших аритмій на 34% (р=0,0002), кардіалгія пацієнтів групи не турбувала (р=0,0008), ознак і тенденцій до розвитку набряку легень не було (р=0,0194). За результатами аналізу динаміки зміни лабораторних показників в групі 2 зафіксовано підйом рівня лейкоцитів на 17,04±0,1% (р=0,025), що пов’язано з проведенням оперативного втручання. В групі 3 рівень NT-proBNP знизився на 63,54±10,46% (р<0,001), що є свідченням вираженого позитивного терапевтичного ефекту. В групах 1 і 2 достовірних змін рівня NT-proBNP не виявлено. Дата реєстрації 2024-04-22 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити