Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001662, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Профілактика, діагностика та тактика лікування тазових перитонеальних спайок у жінок репродуктивного віку Здобувач ШАГАНОВ Павло Федорович, Керівник Вдовиченко Юрій Петрович Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Литвак Олена Олегівна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Вітюк Алла Дмитрівна Опис Дисертацію присвячено підвищення ефективності профілактики, діагностики та лікування перитонеальних спайок органів малого таза у жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям на тлі вивчення особливостей патогенезу спайкового процесу та шляхом розробки та впровадження ефективного комплексу лікувально-профілактичних заходів. Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провести клініко-статистичний аналіз стану здоров’я жінок репродуктивного віку зі спайковим процесом органів малого таза; визначити екзогенні фактори ризику формування спайок у жінок репродуктивного віку; дослідити інструментальні (ультразвукові та лапароскопічні) маркери спайкового процесу; провести патоморфологічне дослідження спайок у жінок репродуктивного віку з трубноперитонеальним безпліддям; дослідити особливості патогенезу формування спайкового процесу у жінок репродуктивного віку шляхом вивчення метаболізму сполучної тканини, загальної антиоксидантної спроможності та показників коагулограми; вивчити біохімічний та імуноферментний аналіз вмісту прозапальних цитокінів (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α) у перитонеальної рідини у жінок репродуктивного віку на тлі спайкової хвороби; розробити, впровадити та довести клінічну ефективність комплексу профілактично-лікувальних заходів у жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям. Дослідження проведено на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика у КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр». Дослідження проведено 3 в три етапи, до дослідження залучено 252 жінки ретроспективно та 162 жінки проспективно, які планували вагітність протягом 2019-2022 років. Всі пацієнтки надали інформаційну згоду про дозвіл на проведення дослідження. На І етапі ретроспективного дослідження проведено клініко-статистичний аналіз амбулаторних карт анамнезу 252 жінок репродуктивного віку, які були прооперовані на базі гінекологічного відділення КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» у 2015-2020 роках з використанням лапароскопічного доступу та які в якості основного або супутнього діагнозу мали «перитонеальні тазові спайки». Були оцінені дані щодо соматичного, репродуктивного та гінекологічного анамнезу, вік та соціальний статус пацієнток. Основна група (ОГ) 187 історії хвороби жінок з наявністю спайкового процесу, в групу порівняння (ГП) увійшли 65 жінок, у яких під час оперативного втручання не виявлено спайок у черевній порожнині. Дані для ретроспективного дослідження були надані архівом КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр». На ІІ етапі дослідження було обстежено 132 жінки основної група (ОГ) з трубно-перитонеальним безпліддям. Всі обстежені жінки методом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: до І групи увійшли 68 пацієнток до і після оперативної лапароскопії, які отримували запропонований нами алгоритм; до ІІ групи було включено 64 пацієнтки до і після оперативної лапароскопії, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи у пацієнток із перитонеальними спайками (ПТС), прооперованих лапароскопічно, проводилися згідно наказу МОЗ України № 676 від 31.12.2004. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових жінок, з дослідження були виключені жінки з важкими соматичними та алергічними захворюваннями, пацієнтки з ендокринними факторами репродуктивних порушень, із системними захворюваннями, в тому числі з вродженими тромбофіліями, антифосфоліпідним синдромом, гострими запальними захворюваннями геніталій; пацієнтки, які отримували імуномодулятори менше шести місяців тому. Морфологічні дослідження спайок було проведено у 66 жінок ОГ, дослідження прозапальних цитокінів в перитонеальній рідині – у 58 жінок ОГ із перитонеальними спайками. 4 На ІІІ етапі проспективного дослідження, після проведеного комплексного обстеження та впровадження алгоритму профілактики спайкового процесу, проведена оцінка його профілактики в І групі дослідження порівняно з ІІ групою. Проведено дослідження показників, які відбивають процеси спайкоутворення: рівень фібриногену, продуктів деградації фібрину, показники обміну сполучної тканини в плазмі крові та в перитонеальній рідині протягом післяопераційного періоду. Також спостерігалася частота настання вагітності протягом 6-12 місяців у досліджуваних жінок І та ІІ груп. Дата реєстрації 2024-04-23 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити