Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001679, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Удосконалення технологічних прийомів вирощування та використання рослинних екстрактів для покращення м’ясних якостей курчат-бройлерів

Здобувач

Цзао Іньінь ...,

Керівник Кисельов Олександр Борисович
Опонент Ільчук Ігор Іванович
Опонент Ли Бо ...
Рецензент Бордунова Ольга Георгіївна
Рецензент Самохіна Євгенія Анатоліївна

На здобуття

Доктор філософії, 204, Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Дата захисту

27-03-2024

Опис

В останні роки більшість досліджень виявили, що застосування рослинних екстрактів у кормах для тварин мають різні біологічні функції, такі як антиоксидантний ефект, посилення імунної системи та покращення продуктивності тварин. Також рослинні екстракти мають такі переваги як екологічність, безпечність і нетоксичність. Astragalus і Glycyrrhiza це традиційні китайські лікарські рослини, які відомі своїм впливом на регулювання імунної системи тварин, антиоксидантними властивостями, протипухлинною та протиінфекційною дією. Крім того, Glycyrrhiza має властивості пригнічувати кашель, виводить мокротиння, полегшує астматичні прояви, захищає легені від інфекцій, а також має протизапальну властивість. Деякі дослідження зазначають, що технологія обробки м'ясної сировини на пару та технологія кип’ятіння, порівняно з іншими методами теплової обробки, простіша та допомагає зменшити втрату поживних речовин у м’ясі, зберігаючи його вологість та смак. Технології обробки м'ясної сировини на пару або варіння також ефективно розщеплює колаген, роблячи його більш ніжним, соковитим, що є особливо важливим для обробки жорсткої м'ясної сировини. Завдяки цим перевагам технологія обробки на пару та технологія відварювання поступово стали двома основними методами обробки, які використовуються для покращення якості м’яса. На сьогоднішній день дослідження екстракту Astragalus та екстракту Glycyrrhiza здебільшого зосереджені на вивченні їхнього впливу на продуктивність тварин. Якість м’ясної сировини, здоров’я кішківника, дихальної системи та їх спільного функціонування на сьогоднішній день вивчені недостатньо. Також, нами не було виявлено повідомлень про дослідження впливу технології обробки на пару та технології відварювання на якість м’ясної сировини бройлерів, яких годували екстрактами Astragalus та Glycyrrhiza. Перший розділ – огляд літератури. У цьому розділі наведено огляд фізіологічних функцій екстрактів Astragalus та Glycyrrhiza та його застосування у птахівництві, вивчені питання впливу технології обробки на пару та кип’ятіння на якість м’ясної сировини, а також вплив екстрактів на кишковий та дихальний бар’єр курчат бройлерів. Другий розділ «Матеріали та методи», наведено планування експерименту на основі мети та цілей досліджень. Згідно зазначених цілей були проведені дослідження по годівлі птиці, метаболічні експерименти, контрольний забій птиці, а також був досліджений вплив технології обробки на пару та технології кип’ятіння на якість м’ясної сировини бройлерів. Дослідження включали оцінку впливу додавання антибіотиків, екстракту Astragalus та екстракту Glycyrrhiza до основного корму курчат бройлерів з метою встановлення рівня продуктивності, визначення рівня метаболізму поживних речовин, антиоксидантну функцію, імунну функцію, бар’єрну функцію кишкової та дихальної систем. Крім того, досліджено вплив технології обробки на пару та технології кип’ятіння на колір, рН, ніжність, вміст жирних кислот і поживність м’ясної сировини курчат-бройлерів, яких годували екстрактами Astragalus та Glycyrrhiza. Експериментальні методи включали використання газової хроматографії для визначення вмісту жирних кислот у м’язах, аналізатора текстури для вимірювання сили зсуву м’язів, колориметру для оцінки кольору м’яса, використання методу К'єльдаля для визначення вмісту сирого протеїну, екстракції ефіром для кількісного визначення вмісту сирого жиру, муфельної пічі для визначення вмісту сирої золи, титрування для вимірювання вмісту кальцію та методу молібдату амонію для оцінки вмісту фосфору у м’ясній сировині. Також імуноферментним методом (ІФА) визначали показники імунітету, антиоксидантні показники та фактори запалення в сироватці крові. Зрізи кишківника фарбували гематоксиліном і еозином для приготування зразків з подальшою електронною мікроскопією для спостереження за морфологією слизової оболонки кишківника. Методика RT-qPCR використовувалася для кількісного визначення рівнів експресії генів білків щільного з’єднання слизової оболонки кишківника, муцинів і антиоксидантних ферментів. Для аналізу кількості мікробів у вмісті сліпої кишки використовували високопродуктивне секвенування. Третій розділ «Результати та аналіз», для обробки отриманих даних був використаний односторонній дисперсійний аналіз (ANOVA) з використанням програмного забезпечення SPSS 26.0 для всіх експериментальних даних. При цьому було застосовано тест множинного порівняння Дункана, результати були представлені як середні та стандартні похибки з рівнем достовірності P<0,05. Для побудови графіків використовувався програма GraphPad 8.0. Отримані дані показали, що всі групи, які отримували рослинні екстракти, продемонстрували покращення середньодобового приросту маси курчат-бройлерів, підвищення інтенсивності метаболізму, енергії росту, при цьому відмічається зниження використання кількості корму.