Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001697, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-03-2023 Статус Запланована Назва роботи Особливості процесів репарації ускладнених ран м’яких тканин в умовах локальних та системних чинників Здобувач Літвінова Ольга Борисівна, Керівник Павлов Сергій Борисович Опонент Шейко Віталій Ілліч Опонент Ткач Геннадій Федорович Опонент Клименко Микола Олексійович Рецензент Комісова Тетяна Євгенівна Опис У дисертаційній роботі представлені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке стосується фізіологічних та морфологічних особливостей процесів загоєння ускладнених ран м’яких тканин у щурів за умов дії на організм локальних та системних чинників. Експеримент проведено на 108 щурах і включало створення моделей ран, гістологічні та імуноферментні лабораторні дослідження у процесі загоєння. В якості локального фактору, що ускладнював репарацію ушкоджень м’яких тканин, було обрано сторонні тіла у вигляді фрагментів двох видів форменого одягу військовослужбовців Збройних Сил України. Системним чинником, на тлі якого проходило загоєння ран шкіри у тварин, стала хронічна хвороба нирок. Актуальність обраних моделей ушкоджень обумовлена розповсюдженістю виникнення хронічних ран під впливом різних факторів у людей та обмеженим колом знань щодо механізмів розвитку даних патологічних станів. При дослідженні впливу текстильних сторонніх тіл на репаративні процеси ушкоджень м’яких тканин у щурів в експериментальній групі 1 (ЕГ1) в рану було імплантовано фрагменти текстилю зі 100% бавовни, в експериментальній групі 2 (ЕГ2) – зі складом 65% бавовни і 35% поліестеру, в контрольній групі розріз м’яких тканин ушивали без імплантації. Встановлено, що продукція прозапальних інтерлейкінів IL-1β і IL-6 була вищою в групах щурів з імплантованими текстильними сторонніми тілами в усі терміни експерименту. Найбільшу різницю між експериментальними і контрольною групою у концентрації IL-1β зареєстровано через 30 днів: у 2,36 раза та 1,92 раза, IL-6 – через 60 днів: у 2,92 та у 2,35 раза в ЕГ1 та в ЕГ2 відповідно (Р < 0,05). Динаміка вивільнення IL-1β була схожою в усіх групах із максимальною концентрацією його на 15-й день, IL-6 – на 15-й день в групах контролю та ЕГ2, на 30-й день в групі ЕГ1. Такі зміни можуть свідчити про надлишкову відповідь системи регуляції запальних процесів при репарації ушкоджень, ускладнених текстильними сторонніми тілами. Виявлено ознаки порушень у продукції протизапальних інтерлейкінів в ЕГ1 та ЕГ2 протягом експерименту. Концентрація протизапальних інтерлейкінів був значно нижчою на 15-й день експерименту: IL-4 - у 2,67 раза та в 1,75 раза, IL-10 - в 1,14 раза та в 1,42 раза для ЕГ1 та ЕГ2 відповідно (Р < 0,05). В ЕГ2 через 60 днів вони перевищували значення у контрольній групі: IL-4 - в 1,63 раза, IL-10 - в 1,38 раза (Р < 0,05). Такі особливості динаміки протизапальних інтерлейкінів в експериментальних групах можуть бути пов’язані із пригніченням компенсаторних процесів на ранніх строках загоєння і посиленням – на пізніх, що більше було виражено в ЕГ2. Про пригнічення системи регуляції репараційних процесів у щурів з імплантованими текстильними сторонніми тілами може свідчити знижений вміст факторів росту на 15-й день порівняно із контрольною групою, де в цей термін зареєстровано найвищі концентрації bFGF та VEGF. Значне підвищення bFGF в експериментальних групах встановили на 60-й день: в 1,48 раза та 2,29 раза для відповідно для ЕГ1 та ЕГ2 (Р < 0,05). Динаміка концентрації VEGF у тварин з ускладненими ранами протягом експерименту не зазнавала значних змін. Однак вона також зберігалась вищою, ніж у контрольній групі на 60-й день: в 1,22 та 1,29 раза в ЕГ1 та ЕГ2 відповідно (Р < 0,05). Збільшену концентрацію факторів росту наприкінці експерименту ми пов’язуємо з продовженням перебігу репараційних процесів. Порушення механізмів регуляції в експериментальних групах відображались на тканинному рівні. Гістологічний аналіз м’яких тканин в області стороннього тіла показав ознаки вираженого запалення у вигляді дифузної та осередкової лейкоцитарної інфільтрації, скупчень макрофагів та гігантських клітин сторонніх тіл. Кількість поліморфноядерних лейкоцитів в експериментальних групах в усі строки перевищувала значення у контрольній групі, найбільше через 60 днів – у 9,61 раза та 5,07 раза для ЕГ1 та ЕГ2 відповідно (Р <0,05). Вірогідно через інтенсивне запалення і порушення продукції факторів росту спостерігали зрушення у строках утворення і дозрівання грануляційної тканини. Через 60 днів кількість фібробластів була вищою у 20,6 раза та 22,5 раза, кількість новоутворених судин - у 19,6 раза та 16,6 раза для ЕГ1 та ЕГ2 відповідно порівняно із контрольною групою (Р <0,05). Кількість колагенових волокон, заповнюючих ранову ділянку, на всіх термінах була меншою в експериментальних групах. Ознаки запальних процесів були більш вираженими у групі щурів із імплантованими фрагментами текстилю зі 100% бавовни. Концентрації прозапальних інтерлейкінів у тварин експериментальних груп найбільше відрізнялись на 60-й день: IL-1β в ЕГ1 був вищим, ніж в ЕГ2, у 1,50 раза, IL-6 – в 1,24 раза (Р < 0,05). Концентрація протизапальних інтерлейкінів навпаки була більшою переважно в ЕГ2: IL-4 через 60 днів в 1,74 раза, IL-10 через 30 днів в 1,34 раза порівняно із ЕГ2 (Р < 0,05). Дата реєстрації 2024-04-26 Додано в НРАТ 2024-04-26 Закрити