Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001702, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Значення штучних гніздівель для птахів у підтриманні біотичного різноманіття біогеоценозів північного сходу України

Здобувач

Ярис Олена Олегівна,

Керівник Чаплигіна Анжела Борисівна
Опонент Пахомов Олександр Євгенійович
Опонент Шупова Тетяна Віталіївна
Опонент Бокотей Андрій Андрійович
Рецензент Ликова Ірина Олександрівна

На здобуття

Доктор філософії, 091, Біологія

Дата захисту

17-01-2023

Опис

Дисертаційна робота присвячена встановленню значення штучних гніздівель (ШГ) для птахів у підтриманні біотичного різноманіття біогеоценозів північного сходу України. З одного боку, ШГ для птахів є ефективним та зручним методом у вивченні еколого-біологічних особливостей тварин різних систематичних груп, а з іншого − тимчасовим інструментом у підтримці, регулюванні їх чисельності. На основі комплексних моніторингових досліджень уперше системно досліджено історію використання ШГ для птахів в Україні та за кордоном. Загалом, історію досліджень ШГ для птахів можна поділити на кілька етапів: 1 етап (XIV ст.) − “одомашнення бджільництва”; 2 етап (XV ст.) – охорона птахів; 3 етап (XIX ст.) – приваблення птахів; 4 етап (XX ст.) − виготовлення ШГ для різних видів птахів; 5 етап (XXI ст.) – використання ШГ для птахів різними групами організмів. За результатами проведеної роботи у різних біогеоценозах північного сходу України в ШГ для птахів визначено природоохоронний статус тварин різних систематичних груп: 14 видів 13 родів 6 родин 2 рядів птахів, які охороняються в рамках Бернської (Dendrocopos major, Jynx torquilla, Sitta europaea, Passer montanus, Parus major, Cyanistes caeruleus, Periparus ater, Poecile palustris, Erithacus rubecula, Ficedula albicollis, Ficedula hypoleuca, Muscicapa striata, Phoenicurus рhoenicurus, Turdus philomelos) та Боннської конвенцій (E. rubecula, F. albicollis, F. hypoleuca, M. striata, Ph. рhoenicurus, T. philomelos), F. hypoleuca занесена до Червоного списку Харківської області 2018 р. (ЧСХО), P. ater – до Червоного списку Сумської області 2011 р. (ЧССО). 6 видів 6 родів 6◦родин 3 рядів ссавців (Plecotus auritus, Apodemus flavicollis, Myodes glareolus, Dryomys nitedula, Sciurus vulgaris, Martes martes), з них: 4 види (Pl. auritus, D. nitedula, S. vulgaris, M. martes) охороняються Бернською і 1 вид Боннською конвенціями (Pl. auritus), останній занесений до Червоної книги України. 137 видів 120 родів 57 родин 21 ряду безхребетних тварин, з них 3 види занесені до ЧСХО (Pseudocistela ceramboides, Aesalus scarabaeoides, Somatochlora metallica) і 2 види занесені до ЧССО (Leptura quadrifasciata, Volucella inflata), 2 види − Aromia moschata, Xylocopa valga занесені до ЧКУ. Установлено, що заселеність птахів у ШГ відрізняється і при цьому відображає їх пристосування до відповідних умов біогеоценозів північного сходу України. У дібровах домінантом із заселеності в ШГ серед птахів є F. albicollis. При порівнянні модельних видів у соснових лісах двох областей, виявлено різних домінантів у Гетьманському НПП − F. albicollis, а у НПП “Гомільшанські ліси” поблизу с. Задонецьке − P. major. При обстеженні пластикових ШГ на локації Безлюдівських очисних споруд м. Харків протягом 2020−2021 рр. виявлено ночівлі птахів − P. major (69,2%), P. montanus (30,7%). За результатами проведених досліджень в урочищі “Вакалівщина” зареєстровано максимальну кількість трапляння мишоподібних гризунів у ШГ для птахів на ділянці “Екологічні стежки біостаціонару” – 11,0% (n=160); менше на ділянці “Таврія”, поблизу лучних степів − 2,6%; мінімальну – 0,8% на ділянці “Сад біостаціонару”. Заселеність у ШГ у сосновому лісі Гетьманського НПП поблизу с. Климентове D. nitedula свідчить про збільшення біорізноманіття на даній території і про покращення умов існування лісових видів загалом. Так, у 2019 р. частка заселення в ШГ D. nitedula становила 1,8% (n=110), у 2020 р. зросла − 3,8% і у 2021 р. зменшилась до 3,7%. При порівнянні заселеності в ШГ у біотопах Сумської області, установлено, що у діброві урочища “Вакалівщина” частка Pl. auritus у ШГ для птахів у 2019 р. становила 2,5% (2), у 2020 р. − 0,6% (1). У сосновому лісі Гетьманського НПП поблизу с. Кам’янка у 2019 р. – 0,8% (1) і відповідно у 2020 р. Під час використання ШГ між птахами і ссавцями дендрофілами формуються непрямі топічні зв’язки – міжвидова конкуренція за сприятливе середовище мінімальна завдяки наявності чималої кількості ШГ та різним періодам розмноження видів. За фенологічними спостереженнями мігруючих птахів, які прилітають на місця гніздування, де розвішені ШГ можна розташувати у такому порядку: T. philomelos→ E. rubecula→ F. albicollis→ F. hypoleuca→ Ph. phoenicurus→ M. striata. Вивчення конструкцій гнізд, їх будівельного матеріалу дає конкретні дані, необхідні для створення нових ШГ з метою залучення корисних птахів. Відтак, при аналізі нідологічних параметрів представників родини Muscicapidae установлено, що за формою гнізда є подібними у видів: F. albicollis, F. hypoleuca та Ph. phoenicurus. При аналізі видів родини Paridae найбільш подібні гнізда виявлено у C. caeruleus і P. palustris. За результатами кластерного аналізу установлено, що оологічні параметри яєць птахів: S. europaea та Ph. phoenicurus, P. major та M. striata, P. ater та P. palustris є подібними в різних біогеоценозах північного сходу України, у порівнянні з яйцями Т. philomelos.