Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001727, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Прогнозування тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів середнього та похилого віку Здобувач Ваценко Анастасія Ігорівна, Керівник Коваль Тетяна Ігорівна Опонент Рябоконь Олена Вячеславівна Опонент Литвин Катерина Юріївна Рецензент Чернявська Юлія Ігорівна Рецензент Цвіренко Світлана Миколаївна Опис Дисертаційна робота присвячена прогнозуванню тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів різного віку. Мета наукового дослідження: удосконалити діагностику та прогнозування перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 на підставі вивчення вікових, клініко-лабораторних, генетичних факторів та виявлення предикторів тяжкого перебігу захворювання. Нами було проведено проспективне когортне дослідження, а також дослідження з використанням методу "випадок-контроль". Проаналізовані дані карт стаціонарних хворих та проведено поглиблене комплексне обстеження 151 пацієнта, які проходили лікування у КП "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради" та КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" за період з квітня 2020 року по березень 2021 року. Діагноз верифікували шляхом виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2 у матеріалі назофарингельного мазка методом ПЛР. Група популяційного контролю складалась із 82 практично здорових осіб Полтавської області. Усі пацієнти (n=151) були розподілені на групи за віком (особи середнього та похилого віку), поліморфізмом А1166С гена AT1R (пацієнти з генотипом АА та комбінованим генотипом АС+СС), тяжкістю перебігу COVID-19 (перебігом середньої тяжкості та тяжким і критичним перебігом). Встановлено, що у пацієнтів похилого віку коронавірусна хвороба COVID-19 супроводжувалась збільшенням частоти окремих симптомів, таких як задишка (р=0,000) і нудота (р=0,023) та коморбідної патології (серцево-судинні захворювання (р=0,000), ішемічна хвороба серця (p=0,000), гіпертонічна хвороба (p=0,000), хронічна серцева недостатність (р=0,000)); довшою тривалістю загальної слабкості (р=0,001) і аносмії (р=0,043); зростанням частоти порушень лабораторних показників: лейкоцитозу (р=0,011), підвищенням рівня сечовини (р=0,000), підвищенням рівня АСТ (р=0,031)); переважанням тяжкого (у 2,3 рази, р=0,001) та критичного (у 7,2 рази, р=0,023) перебігу захворювання порівняно із особами середнього віку. У пацієнтів середнього віку перебіг COVID-19 супроводжувався збільшенням частоти реєстрації головного болю (р=0,049); довшою тривалістю діареї (р=0,045) та агевзії (р=0,022); переважанням перебігу середньої тяжкості COVID-19 у 1,8 рази (р=0,000) порівняно із особами похилого віку. У пацієнтів із COVID-19 генотипи гена AT1R (rs5186) розподілились наступним чином: 38,4% гомозиготний генотип AA, 46,4% генотип АС, і 15,2% гомозиготний генотип СС, що не мало відмінностей від групи популяційного контролю Полтавської області (р=0,803). Клінічний перебіг COVID-19 у осіб з поліморфізмом А1166С гена AT1R (rs5186) був типовим за винятком деяких особливостей: у осіб із комбінованим генотипом АС+СС спостерігалась довша тривалість задишки (р=0,010), кашлю (р=0,017), виділення мокроти з домішками крові (р=0,018); збільшення частоти реєстрації тяжкого+критичного перебігу COVID-19 (р=0,016) порівняно із пацієнтами з генотипом АА. Розвиток ускладнень COVID-19 і зокрема дихальної недостатності реєструвалися частіше у пацієнтів похилого віку: ГРДС у 3,7 рази (р=0,010), ГССН у 6,4 рази (р=0,042), дихальна недостатність у 2,0 рази (р=0,000) та летальний висхід у 6,4 рази (р=0,042) порівняно з пацієнтами середнього віку. Корекція дихальної недостатності у пацієнтів з COVID-19 потребувала кисневої підтримки різного ступеню. Пацієнти похилого віку у 2,0 рази частіше потребували кисневої підтримки (р=0,000), а саме лицевої маски з потоком кисню <5 л/хв (р=0,031) та інвазивної ШВЛ (9,6% проти 1,5%, р=0,042) порівняно із особами середнього віку. Пацієнти з генотипами АС+СС гена AT1R (rs5186) частіше потребували оксигенотерапії і мали ознаки гострої дихальної недостатності (67,7% проти 44,8%, р=0,005), зокрема у 1,7 разів частіше з використанням лицевої маски (р=0,009) порівняно із особами з генотипом АА. Клініко-генетичними предикторами тяжкого перебігу COVID-19 встановлені: похилий вік (OR 2,991, р=0,012), носійство алелі 1166С гена AT1R (OR 2,767, р=0,020), лейкоцитоз (OR 7,347, р=0,004) та лімфоцитопенія (OR 3,188, р=0,006) на момент госпіталізації, наявність коморбідних захворювань (цукровий діабет ІІ типу (OR 3,6981, р=0,014, хронічна серцева недостатність (OR 3,003, р=0,017). На підставі отриманих факторів створено прогностичну модель розвитку тяжкого перебігу COVID-19, що продемонструвала статистичну значимість (χ² = 51,85, р <0,000) з високими операційними характеристиками (чутливість - 75,0 %, специфічність - 80,2%) та гарною прогностичною якістю (AUC ROC - кривої - 0,8298). Отримані результати значно покращили розуміння особливостей клінічного перебігу COVID-19 у пацієнтів різних вікових груп, допомогли визначити нові фактори, що сприяють прогресуванню COVID-19 до тяжкого та/або критичного стану. Дата реєстрації 2024-04-30 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити