Реєстраційний номер
0824U001787, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-06-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Інформаційне поле управлінського обліку
Здобувач
Пушкар Михайло Романович,
Керівник Лучко Михайло Романович
Опонент Куцик Петро Олексійович
Опонент Єршова Наталя Юріївна
Рецензент Муравський Володимир Васильович
Рецензент Омецінська Ірина Ярославівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Західноукраїнський національний університет
Опис
Об’єктом дослідження визначено процес отримання інформаційних ресурсів про господарську діяльність в системі управлінського обліку підприємства і в його структурних підрозділах. Методи дослідження: економічно-діалектичний метод пізнання з конкретизацією таких методів, як: спостереження, системний метод, групування й узагальнення, аналіз та синтез, кібернетичний метод, абстракція, дедукція та індукція, моделювання, прогнозування, графічний і табличний метод, логіку, причино-наслідкові зв’язки між інформацією і якістю управлінських рішень, що з метою розробки теорії управлінського обліку варто застосовувати категорію «інформаційне поле» не лише у філософському, а й в обліковому аспекті. Під інформаційним полем необхідно розуміти середовище певного радіуса, на якому відбуваються факти фінансової і господарської діяльності і які служать джерелом інформації для управління. Особливе місце в теорії обліку потрібно відводити філософії пізнання, яка синтезує найзагальніші закономірності розвитку світу і використовує категорійний апарат, як найбільш цінний інструмент пізнання сутності облікової науки. Важливе значення в теорії пізнання має методологічний плюралізм, який ґрунтується на постмодерній радикальній методології, яка виступає за різні підходи у дослідженнях з облікової тематики та проти монополії єдиного. Це дозволяє розширити діапазон досліджень в сфері обліку. Доведено, що при організації управлінського обліку на підприємствах доцільно виходити не стільки з вимог обліку щодо відображення витрат за центрами та сферами відповідальності осіб за формування собівартості, а для поточного контролю витрат на виробництво в розрізі бізнес-процесів і технологічних операцій в реальному часі. Констатовано, що в концепцію управлінського обліку закладено науковий апарат, а не емпіричний досвід попередників, які неправомірно наділяють цей облік невластивими для нього функціями – розробкою стратегії розвитку бізнесу, поєднанням управлінської інформації з інформацією фінансового обліку через використання рахунків обліку, підготовка звітів лише в кінці місяця після узгодження її з отриманою фінансовою інформацією тощо. Рекомендовано в теорії обліку посилити науковий апарат, зокрема розкрити зміст поняття методології наукового пошуку, що дозволить вільно орієнтуватися у складному середовищі науки. Визначено, що методологія відіграє найважливішу роль у наукових дослідженнях визначаючи систему принципів і методів отримання нових знань про закономірності й розвиток речей, явищ і процесів які відображаються у інформаційному полі управлінського обліку, що дає можливість глибше пізнати реальність та удосконалити практичну діяльність. Аргументовано застосування нових методів пізнання, запозичених з арсеналу філософії, соціології, кібернетики, інформатики, психології, менеджменту, технології тощо у вирішенні проблем інформатизації бізнесу, дало можливість розробити та рекомендувати для практики нову модель управлінського обліку, яка може використовуватись для адаптації в конкретних умовах роботи підприємств. Кібернетична версія управління бізнес-процесами і якістю продукції узгоджується з принципами управлінського обліку, який виконує роль сервісного механізму в контурі зворотного зв’язку управління господарськими процесами в реальному режимі отримання інформації. Запропоновано кібернетичну модель відповідно до якої система управління складається з п’яти рівнів, серед яких перший і другий рівень пов’язаний з організацією управлінського обліку в якому не надається достатньо уваги з боку облікового апарату та менеджменту, що негативно позначається на ефективності виробництва та збуту. Розроблено загальну модель управлінського обліку яка характеризується такими властивостями, як наявність входу в його систему, процесора і виходу із системи; мети і націленості на результат роботи; ресурсів, які надходять через вхід системи із зовнішнього середовища; процесора системи, призначеного для трансформації ресурсів, які надійшли через вхід в систему, в готовий продукт, роботи чи послуги; отриманого результату роботи системи (інформації), який через вихід з неї надходить в оточуюче середовище; зв’язків з іншими системами, обмінюючись з ними речовиною й енергією з метою підтримання життєдіяльності через вхід і вихід системи; досягнення ефективності системи за рахунок адаптації до змін середовища з метою доягнення гомеостазу. Доведено, що управлінський облік призваний готувати різноманітну інформацію не тільки в грошовому, а й натуральному вимірі, у зв’язку з чим важливе місце в ньому відіграє система економічної метрології яка потребує диференційованого підходу до засобів і процедур вимірювання. Сформульовано, що при організації управлінського обліку на підприємствах доцільно виходити не стільки з вимог обліку щодо відображення витрат за центрами та сферами відповідальності осіб за формування собівартості, скільки для поточного контролю витрат на виробництво в розрізі бізнес-процесів і технологічних операцій в реальному часі.
Дата реєстрації
2024-05-03
Додано/оновлено в НРАТ
2024-05-03 / 2026-07-01
