Реєстраційний номер
0824U001796, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-05-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Фактори хронізації та прогнозування перебігу запальних захворювань сечовидільної системи у дітей
Здобувач
Захарченко Наталія Анатоліївна,
Керівник Леженко Геннадій Олександрович,
Опонент Ільченко Світлана Іванівна
Опонент Сорокман Таміла Василівна
Рецензент Пашкова Олена Єгорівна
Рецензент Овчаренко Леонід Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційна робота базується на результатах власних спостережень, клінічних, лабораторно-біохімічних, імуноферментних та статистичних методів дослідження хворих. Обстежено 88 дітей (середній вік 9,9 ± 0,5 років). Критеріями включення пацієнтів до групи дослідження було: діти, віком 3-18 років; інформована згода батьків; підтверджений діагноз – інфекція сечовидільних шляхів (ІСШ). До основної групи дослідження було включено 68 пацієнтів (середній вік 9,7±0,6 років) з первинними інфекціями сечовидільної системи. Основну групу було розділено на 4 підгрупи. До першої підгрупи увійшли діти, хворі на гострий пієлонефрит, до другої – 3022371231370471 3 хворі на хронічний пієлонефрит, до третьої – пацієнти, хворі на гострий цистит, до четвертої – хворі на інфекцію сечовидільної системи з неуточненою локалізацією. До групи контролю було віднесено 20 умовно здорових дітей (середній вік 10,6 ± 0,9 років), без ознак запалення, у тому числі органів сечовидільної системи. Були вивчені анамнестичні дані всіх пацієнтів, які знаходилися під спостереженням. Лабораторні дослідження були проведені протягом першої доби після госпіталізації.
Проведений аналіз статистичних даних показав, що поширеність інфекцій сечовидільних шляхів у структурі захворювань сечовидільної системи серед дитячого населення Запорізької області становить 15,1±0,3‰, у тому числі хронічного пієлонефриту – 4,33±0,12‰. Щорічний приріст дітей з вперше встановленим хронічним пієлонефритом складає 11,9±1,5%. Встановлено, що особливістю перебігу запальних захворювань сечовидільної системи у дітей, що перебували під спостереженням, виступало переважання хворих жіночої статті (76,5 %), простий перебіг захворювання відмічено у 77,9 % хворих, у 14,7 % пацієнтів було діагностовано ІСШ з неуточненою локалізацією. Проведене мікробіологічне дослідження сечі показало, що провідними збудниками ІСШ були Escherichia coli (57,3 %), Enterococcus faecium (22,2 %), Klebsiella pneumonia (10,3 %), Proteus mirabilis (7,3 %) та Enterococcus faecalis (2,9 %). Незважаючи на домінування Escherichia coli, як збудника інфекцій сечовивідних шляхів, при порівнянні з даними багатьох авторів відмічено негативну динаміку частоти, з якою вона зустрічалася, та підвищення числа випадків, коли збудником виступала грампозитивна флора, а саме: Enterococcus faecium (22,7 % – 30 %). Отримані дані вказували на те, що спектр збудників ІСШ був дуже різноманітним, і підкреслили необхідність проведення постійного локального бактеріального моніторингу з метою підвищення ефективності антибактеріальної терапії.
Наукова новизна отриманих результатів Доповнено наукові дані стосовно етіологічних чинників запальних захворювань сечовидільної системи у дітей, мешканців міста Запоріжжя та Запорізької області; показано зростання грампозитивної мікрофлори в ролі провідного патогену. Уточнено патогенетичну роль ІЛ-6 та ІЛ-15, індуцибельної NO-синтази та цистатину С у розвитку гострих та хронічних запальних захворювань сечовидільної системи у дітей. Уперше відмічено, що рівень антимікробних пептидів варіює від провідного етіологічного чинника. Доведено, що кожній нозологічній формі інфекції сечовивідних шляхів властива власна конфігурація вмісту антимікробних пептидів. Показано, що у дітей розвиток запального процесу в сечовивідних шляхах відбувається на фоні статистично значущого зниження рівня 1,25(OH)2D3 у сироватці крові в поєднанні з високими рівнями білка, що зв’язує вітамін Д.
Практичне значення отриманих результатів Теоретично обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на профілактику розвитку хронічних запальних захворювань сечовидільної системи у дітей, який включає проведення постійного локального бактеріального моніторингу з метою підвищення ефективності антибактеріальної терапії та профілактики антибіотикорезистентності, визначення сироваткового рівня вітаміну Д3 у дебюті розвитку гострого запального бактеріального захворювання сечовидільної системи з метою ранньої діагностики його дефіциту. Розроблено математичну модель, яка дозволяє спрогнозувати можливість розвитку хронічних запальних захворювань сечовидільної системи у дітей. Використання представленої математичної моделі з урахуванням визначених прогностичних критеріїв дозволяє передбачити виникнення хронізації інфекцій сечовидільної системи, що має сприятливі прогностичні особливості щодо попередження розвитку цього стану.
Дата реєстрації
2024-05-03
Додано/оновлено в НРАТ
2024-05-03 / 2026-07-01
