Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001823, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-05-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Природньо-колонізуюча рослинність золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС: флористичне різноманіття, біологічно-екологічний та біоіндикаційний потенціали Здобувач Семак Уляна Йосипівна, Керівник Миленька Мирослава Миронівна Керівник Лихолат Юрій Васильович Опонент Терек Ольга Іштванівна Опонент Бессонова Валентина Петрiвна Рецензент Іванько Ірина Анатоліївна Рецензент Барановський Борис Олександрович Опис Зважаючи на шкідливий вплив полютантів, джерелом яких є Бурштинська ТЕС, актуальним питанням є дослідження рослинної компоненти у зоні впливупідприємства, зокрема на промислових майданчиках – золошлаковідвалах, які являють собою спеціальні гідротехнічні споруди – накопичувачі твердих відходів від спалювання вугілля і є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки. В умовах золошлаковідвалів відбувається трансформація всіх компонентів екотопу: мікрокліматичних умов, водного режиму та мікроедафотопів. Продукти згоряння ТЕС впливають на фітобіоту і фауністичну компоненту, результатом чого є порушення екологічної рівноваги. Чинником стабілізації екологічної ситуації на полігонах є рослинність. Оскільки рослинні комплекси є не тільки природними ремедіантами і фітомеліорантами, а й біоіндикаторами, що відображають реальну екологічну ситуацію, вивчення рослинного покриву золошлаковідвалів є важливим завданням для розробки заходів відновлення рослинного покриву девастованих територій та зниження екологічних ризиків на місцевому та регіональному рівнях. У роботі представлено результати дослідження фіторізноманіття золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, подано систематичну структуру, проаналізовано флористичний статус видів, охарактеризовано кологоценотичну структуру досліджуваної рослинності. Виявлено, що рослинність золошалковідвалів різнорідна і перебуває на різних стадіях розвитку – від піонерної рослинності до сформованих рослинних угруповань. На основі аналізу біорізноманіття та його еколого-ценотичних особливостей подано ідеї щодовідновлення рослинного покриву золошлаковідвалів – уперше запропоновано насіннєву суміш із видів аборигенної флори, запропоновано деревні види для лісової фіторекультивації, а також описано підходи до встановлення рослинного покриву та підтримки біорізноманіття на золошлаковідвалах Бурштинської ТЕС. Таксономічний аналіз рослинності золошлаковідвалів показав, що основу флористичного різноманіття складають представники родини Asteraceae (22,9 %), Poaceae (12,98 %) та Fabaceae (7,64 %). Загалом на золошлаковідвалі № 3 виявлено 131 вид із 35 родин і 110 родів. Аналіз флористичного статусу видів та ступеня натуралізації досліджуваної рослинності показало переважання аборигенних видів (61,1 % видового складу). Серед адвентивних видів за ступенем натуралізації домінують агріофіти (54,9 %). Вивчення біоморфологічної структури свідчить про переважання багаторічних рослин (83,21 %), однорічні трави становлять 23 %, дворічні – 6,11 %. Аналіз життєвих форм за К. Раункієром (1905) показує, що у досліджуваній рослинності домінують гемікриптофіти (42,75 %). Дослідження особливостей репродукції рослинності показало переважання генеративного розмноження (55,73 %), меншій кількості видів властиве генеративновегетативне розмноження. Аналіз запилення та розповсюдження діаспор відображає ключове значення взаємодії «рослини-комахи»: 61,07 % видів із дослідженої рослинності є комахозапильними або самозапильними, а 63,36 % видів властива зоохорія як спосіб поширення діаспор. (34,35 %). Проведений аналіз ценотичних стратегій (за Дж. Граймом, 1974) показав, що на території дослідження переважають конкуренти (С) і конкуренти-рудерали (CR) з частками 38,18 % і 27,48 % відповідно. У ході дослідження природньо-колонізуючих властивостей рослинного покриву, запропоновано насіннєву суміш із видів аборигенної флори. Насіннєва суміш включає 20 багаторічників та 2 дворічника, у тому числі сім видів злаків та п’ять видів бобових. Для ефективного відновлення рослинного покриву з високим показником біорізноманіття рекомендовано такі заходи менеджментутериторій як мульчування, а у залежності від рівня розвитку рослинного покриву – також косіння та видалення небажаних видів. Здійснено аналіз лінійних фоліарних показників досліджуваних видів – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Виявлено, що мінливість морфометричних коефіцієнтів листкових пластинок, відображаючи ступінь модифікації листків, в умовах високих рівнів антропопрпесії визначаються видовою специфічністю. Статистичний аналіз результатів лінійної морфометрії шляхом перевірки гіпотези критерієм Стьюдента показав, що хоча фоліарні показники дещо знижені в умовах високих рівнів техногенного пресингу золошлаковідвалів БуТЕС, але без статистично достовірних відмінностей для більшості ознак. В умовах золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС листкові пластинки досліджуваних видів-індикаторів зазнають зміни форми. В усіх трьох аналізовани видів спостерігається зменшення площі листків у стресових умовах. Досліджено рівень некротизації листкових пластинок, що на золошлаковідвалах коливається в межах від 18,65 % до 11,17 %. Найвищий рівень ушкодженості некрозами спостерігався у P. tremula, найнижчий – у S. caprea. Встановлено диференційну стійкість видів-індикаторів за ушкодженістю асиміляційного апарату: Salix caprea L. < Betula pendula Roth.< Populus tremula L. (у спаданні зростання стійкості). Дата реєстрації 2024-05-07 Додано в НРАТ 2024-05-30 Закрити