Дисертація доктора філософії. Трейтяк Дмитро Вячеславович. Повсякденне життя грецької етнічної меншини в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття

Реєстраційний номер

0824U001841, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

07-05-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Повсякденне життя грецької етнічної меншини в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття

Здобувач

Трейтяк Дмитро Вячеславович,

Керівник Журба Михайло Анатолійович
Опонент Грищенко Юлія Володимирівна
Опонент Гедьо Анна Володимирівна;
Рецензент Жолоб Михайло Петрович
Рецензент Виговський Микола Юрійович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Опис

У дисертаційній роботі на основі широкого кола джерел та літератури із урахуванням відповідної теоретико-методологічної бази, проведено комплексне історичне дослідження повсякденного життя грецької етнічної меншини в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття. Наукова новизна результатів дослідження визначається наступними критеріями: - проведено повноцінний аналіз стану дослідження повсякденного життя грецького населення в Україні; - розкрито головні напрями реалізації основних потреб у житлі, одязі та їжі у середовищі греків України, визначено труднощі, викликані радянською дійсністю; - досліджено вплив національної політики радянської влади на зміни у соціальному та побутовому аспектах повсякденності грецької етнічної меншини; - простежено особливості формування суспільних настроїв різних прошарків грецької етнічної меншини за умов наростання тоталітарних тенденцій у суспільстві; - отримало подальший розвиток розкриття особливостей деформації та руйнування традиційного світогляду грецьких громад під впливом тоталітарної політики радянської влади; - уточнено зміст понять і термінів, пов’язаних з повсякденним життя грецьких громад на території України. 3 У першому розділі дисертації проаналізовано стан наукової розробки теми в історіографії, джерельну базу дослідження і теоретико-методологічну основу дослідження. Історіографію досліджуваної теми можна поділити за декількома методами, найпоширенішим з яких є поділ на радянську та сучасну українську історіографію, а також поділ на часові проміжки, які характеризують ступінь розробки проблематики. Джерельна база роботи є багатогранною і складається з неопублікованих архівних документів, що зберігаються в центральних архівних установах України, опублікованих збірників документів та матеріалів, статистичних даних, архівної періодики, спогадів, мемуарів. Не дивлячись на наявність великої кількості наукових досліджень, присвячених різним етнічним меншинам та грецькій меншині безпосередньо, варто зазначити про відсутність єдиної комплексної праці, яка всебічно розкривала би особливості повсякденного життя грецького населення в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття. У другому розділі дисертаційної роботи проаналізовано чинники формування та організації повсякденного життя грецького населення в Україні. Зокрема, вплив на грецьку громаду політики коренізації, що активно проводилася радянським урядом з середини 20-х років ХХ століття, і мала позитивне значення для розвитку грецької культури. В той же час, політика коренізації, насамперед, передбачала інтеграцію радянських ідеалів в середовище грецької етнічної спільноти і проводилася виключно в цьому руслі. Проте, цей період також став часом сприятливих умов для відродження грецької мови та культури, особливо у Приазов’ї, де мешкала більшість греків України. Колективізація, що проводилася радянською владою починаючи з кінця 20-х років ХХ століття, стала справжньою катастрофою господарського ладу грецьких селян. Радянська влада досить швидко усвідомила те, що селяни будуть пручатися добровільній втраті роками заробленої власності, і колективізація стала проводитися насильницькими та примусовими методами. 4 Тих селян, які пробували чинити опір, оголошували ворогами народу і стосовно них застосовувалися жорстокі репресивні заходи. Справжньою трагедією для всього селянського населення України, і для грецьких селян зокрема, став голод 1932-1933 років, штучно організований радянською владою. Грецьке селянство остаточно втратило можливість опиратися і було змушено повністю підкоритися радянській схемі господарювання для того, щоб вижити. У другій половині 1930-х років низка репресивних заходів стосовно греків призвела до остаточної ліквідації всіх тих невеликих культурних здобутків часів періоду коренізації. Велику кількість грецьких діячів культури було страчено або ув’язнено, греки України перетворилися на частину радянської господарської машини і втратили більшу частину своїх культурних особливостей. У третьому розділі дисертаційного дослідження подано характеристику матеріальних чинників повсякденності грецької етнічної меншини. Побут грецьких родин зазнав значних змін протягом 1920-х років, у минуле поступово, а інколи стрімко, відходило багато давніх традицій. Під впливом політики нової влади, в результаті економічних і соціальних зрушень, у вирі яких опинилися греки, у минуле відійшла значна частина традиційних елементів матеріальних сфер побуту. У греків змінилися особливості будівництва та облаштування житла, ведення домашнього господарства, особливості одягу. Чимало традиційних елементів повсякденності греків зникли з ужитку, поступаючись уніфікованим радянським речам, що зрештою призвело до поступового зникнення неповторного етнічного колориту грецької меншини. Натомість греки ставали все більше схожими на типового радянського селянина, як того прагнула радянська влада.

Дата реєстрації

2024-05-07

Додано/оновлено в НРАТ

2024-05-07 / 2026-07-01