Search academic texts

Information × Registration Number 0824U001864, PhD dissertation Status Доктор філософії Date popup.evolution o Title Interrelation of liver and intestinal injury in patients with chronic lymphoproliferative diseases and methods of their correction Author Roman I. Skrypnyk, popup.head Ganna S. Maslova popup.opponent Iryna A. Kriachok popup.opponent Natalya V. Shartshenko popup.opponent Galyna D. Fadieienko popup.review VITALII O. KOSTENKO Description Дисертаційна робота присвячена методів діагностики та профілактики уражень печінки та кишечника на фоні хіміотерапії хронічних лімфопроліферативних захворювань з урахуванням основних патогенетичних механізмів їх формування та виду гемобластозу. Мета дослідження – обґрунтувати диференційований підхід до профілактики уражень печінки, тонкого і товстого кишечника на фоні хіміотерапії хронічних лімфопроліферативних захворювань на підставі експериментального і клінічного вивчення патогенетичних механізмів їх формування. Проведено клінічне, проспективне, відкрите, контрольоване дослідження, у яке було включено 75 хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання, які знаходились на лікуванні у гематологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за період з 2018 по 2022 роки. Оцінювали показники біохімічного аналізу крові, прооксидантно-антиоксидантного стану (концентрацію реактантів тіобарбітурової кислоти, активність каталази у сироватці крові), аргінін/цитрулінового циклу (вміст аргініну, цитруліну, активність аргінази у сироватці крові). Експериментальна частина дослідження проведена на 60 білих нелінійних щурах. Виконано моделювання неалкогольного стеатогепатиту, доксорубін-індукованих уражень печінки, тонкого і товстого кишечника у щурів із неалкогольним стеатогепатитом з наступною оцінкою лабораторних та структурних змін у тканинах печінки, тонкого та товстого кишечника. За результатами експериментальної частини дослідження встановлено, що введення доксорубіцину в кумулятивній дозі 15 мг/кг внутрішньоочеревинно щурам із неалкогольним стеатогепатитом призводить до максимальних змін у гомогенаті тонкого кишечника, що характеризуються підвищенням вмісту ТБК-реактантів у 1,67 раза, зниженням активності каталази у 3,62 раза, зниженням вмісту цитруліну у 1,45 раза, зростанням рівня N-ацетилнейрамінової кислоти у 1,23 раза (р˂0,05) порівняно з контролем. Гістологічно у слизовій оболонці тонкої кишки виявлялась виражена лейкоцитарна інфільтрація власної пластинки ворсин макрофагами, плазмоцитами, лімфоцитами та нейтрофільними гранулоцитами. Введення S-адеметіоніну в дозі 100 мг/кг на фоні доксорубіцину внутрішньочеревинно щурам із неалкогольним стеатогепатитом дозволило зменшити прооксидантно-антиоксидантний дисбаланс, що попереджувало розвиток цитостатик-індукованого мукозиту. Гістологічно спостерігалось відновлення епітелію ворсин, поява мітозів у екзокриноцитах. У хворих, які мали первинні клінічні ознаки ураження кишечника у вигляді діарейного синдрому, прогресія В-клітинного хронічного лімфолейкозу і В-клітинної неходжкінської злоякісної лімфоми із малих лімфоцитів асоціювалась із розвитком уражень печінки у 37,14% (13/35) пацієнтів, що супроводжувалось активацією оксидативного стресу, зростанням рівня N-ацетилнейрамінової кислоти у 1,25 раза та зниженням вмісту цитруліну у 1,2 раза (р˂0,05) у сироватці крові порівняно із практично здоровими. У даних пацієнтів проведення хіміотерапії супроводжувалось підвищенням частоти порушень біохімічних печінкових тестів холестатичного типу (76,9% проти 38,5%, Х 2 (1, N=26) = 3,9; р=0,047), прогресуванням оксидативного стресу та порушеннями аргінін/цитрулінового циклу і резистентності слизового бар’єру кишечника. Комбіноване призначення S-адеметіоніну і Bifidobacterium infantis 35624 на фоні хіміотерапії даним хворим дозволило зменшити ризик розвитку цитостатик- індукованих гепатотоксичних реакцій (15,4% проти 76,9%, Х 2 (1, N=25) =9,07; р=0,002) із відновленням функціонального стану слизової кишечника. У хворих на множинну мієлому, які мали первинні клінічні ознаки ураження кишечника у вигляді діарейного синдрому, прогресія захворювання супроводжувалась формуванням уражень печінки у 86,8% (33/38) пацієнтів, що характеризувались розвитком синдрому цитолізу та супроводжувались активацією оксидативного стресу, зниженням концентрації цитруліну у 1,22 раза (р˂0,05) у сироватці крові порівняно із практично здоровими. Під дією хіміотерапії у 91,6% (11/12) хворих на множинну мієлому зафіксовано розвиток порушень біохімічних печінкових тестів холестатичного типу, що супроводжувалось поглибленням прооксидантно-антиоксидантного дисбалансу та порушеннями функціональної здатності кишечника. Комбіноване призначення L-орнітину-L-аспартату і Bifidobacterium infantis 35624 на фоні хіміотерапії у хворих на множинну мієлому дозволило зменшити ймовірність розвитку цитостатик-індукованих гепатотоксичних реакцій (8,3% проти 76,9%, Х 2 (1, N=25)=17,63; р=0,00002), знизити активність оксидативного стресу та відновити цілісність та функціональний стан кишечника. Registration Date 2024-05-09 popup.nrat_date 2025-01-17 Close