Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001868, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-06-2024 Статус Запланована Назва роботи Кримінально-виконавчі засади виправлення засуджених до позбавлення волі в Україні Здобувач Долгов Антон Геннадійович, Керівник Шкута Олег Олегович Опонент Пузирьов Михайло Сергійович Опонент Гритенко Оксана Анатоліївна Рецензент Абакумова Юлія Вікторівна Рецензент Дьоменко Сергій Васильович Опис Дисертацію присвячено комплексному дослідженню кримінально-виконавчих засад виправлення засуджених до позбавлення волі в Україні. У роботі обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної науки, а також діяльності органів та установ виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Аналіз стану та методології наукового дослідження засвідчили недостатність вивчення порушеної проблеми, що виявляється в майже відсутності сучасних фундаментальних наукових досліджень вітчизняних учених змісту кримінально-виконавчих засад виправлення засуджених до позбавлення волі в Україні. В результаті дослідження міжнародного досвіду виправлення засуджених до позбавлення волі стало виокремлення кращих його пенітенціарних практик з метою подальшої імплементації їх у вітчизняне кримінально-виконавче законодавство та практику діяльності органів і установ виконання покарань щодо виправлення засуджених до позбавлення волі, що окремо кореспондує з європейським вибором реформування кримінально-виконавчої системи України та її трансформацією в пенітенціарну систему нового європейського зразка. Дослідження поняття та змісту кримінально-виконавчих засад виправлення засуджених до позбавлення волі в Україні надало змогу встановити, що за роки незалежності України вітчизняна наука кримінально-виконавчого права так і не надала реального обґрунтування необхідності впровадження в кримінально-виконавче законодавство терміна «кримінально-виконавчі засади». У зв’язку із цим сучасне реформування кримінально-виконавчої системи України та її трансформація в пенітенціарну систему нового європейського зразка вимагають від науки кримінально-виконавчого права не лише законодавчого закріплення поняття «кримінально-виконавчі засади», а й адекватного розуміння запропонованої дефініції «виправлення засуджених до позбавлення волі» та можливості впровадження останньої в новий Пенітенціарний кодекс України. У зв’язку із цим на підставі сформульованих ознак запропоновано таке авторське визначення кримінально-виконавчих засад виправлення засуджених до позбавлення волі: це система множинних елементів, які забезпечуються нормативно-правовими актами (національними або міжнародними), з метою реалізації персоналом установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, іншими недержавними інституціями комплексу засобів, спрямованих на виправлення засуджених до позбавлення волі в період їх соціалізації, ресоціалізації та реінтеграції в суспільство. За результатами дослідження встановлено, що соціально-виховна робота як засіб виправлення засуджених до позбавлення волі виконує не стільки основну, скільки допоміжну функцію, спрямовану на забезпечення інших засобів виправлення засуджених (режиму, суспільно корисної праці, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання), що знайшло окрему підтримку в словах опитаних респондентів з числа персоналу установ виконання покарань, які соціально-виховну роботу як основний засобів виправлення засуджених до позбавлення волі поставили на останнє місце в списку. Проведений аналіз досліджуваного інституту надав можливість виділити основні сучасні проблемні моменти його забезпечення та реалізації, а саме: брак висококваліфікованих працівників соціально-психологічної служби; формальний підхід у здійсненні соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими; «залишковий принцип уваги» до роботи відділів психологічної та соціально-виховної роботи; для досягнення бажаних результатів, потрібно розширити перелік інструментів, форм психологічної та соціально-виховної роботи із засудженими. Реалізація засудженими права на освіту позитивно впливає не лише на процес їх виправлення у місцях позбавлення волі, а й на реальну можливість повернення до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Сьогодні реалізація освітнього процесу в установах виконання покарань, як і у вільному соціумі, зумовлена значною пробою, що передусім пов’язано не лише з браком належних умов функціонування при установах виконання покарань ДКВС України навчальних закладів, а й умовами воєнного стану в країні, а тому серед актуальних стратегічних питань, що підлягають вирішенню в найближчій перспективі, має стати розширення можливостей для здобуття більш широкого спектру компетенцій засудженими в межах формальної (загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої освіти), неформальної та інформальної освіти (у т.ч. з використанням можливостей дистанційних технологій). Дата реєстрації 2024-05-09 Додано в НРАТ 2024-09-23 Закрити