Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001874, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Рецепція інокультурних практик у парадигмі транскультуралізму Здобувач Вербецький Євген Миколайович, Керівник Комарніцький Ігор Олегович Опонент Виткалов Сергій Володимирович Опонент Плецан Христина Василівна Рецензент Волинець Вікторія Олексіївна Рецензент Совгира Тетяна Ігорівна Опис Дисертаційна робота присвячена виявленню особливостей рецепції інокультурних практик в парадигмі транскультуралізму. На основі аналізу теоретичних розробок з проблематики діалогу культур, сприйняття твору та рецепційної естетики виявлено перспективні підходи культурологічного дослідження рецепції інокультурних практик в контексті парадигми транскультуралізму. Досліджено рецепцію західних інокультурних практик в урбаністичному просторі сучасного українського міста (на прикладі рublic art, street-art, site-specific performanse); З’ясовано особливості сприйняття японської популярної культури в Україні та проаналізовано поширені культурні практики, пов’язані з J-pop (косплей, аніме-фестивалі). Розглянуто взаємопроникнення, адаптацію, інновації та гібридизацію екзогенної західної культури з традиційними популярними культурами Східної Азії на прикладі корейської популярної культури; концептуалізовано рецепцію японської та корейської популярних культур в Україні у цифрову еру. Поняття «інокультурні практики» розглядається як предметно-практична діяльність, пов’язана зі створенням та/або поширенням культурних продуктів, що сформувалися в умовах соціокультурного простору інших країн і отримали популяризацію світового масштабу завдяки глобалізаційним тенденціям. Локалізація більшості інокультурних практик необхідна для їх реалізації на інших територіях і включає в себе складні культурні процеси з метою своєрідного «перекладу» для країн-реципієнтів. Культурна гібридність як транскультурна форма, виникнення якої пов’язане з діалогом культур, набуває різних форм відповідно до територіальної специфіки та властивостей конкретної інокультурної практики. На основі розуміння культурної рецепції як сприйняття, засвоєння, осмислення та подальший розвиток в межах власної культури певного феномену, запозиченого з іншої культури та особливості реагування людини або групи людей на певне культурне явище можна констатувати доцільність дослідження рецепції інокультурних практик у контексті перенесення (концептів, ідей, методів культурних практик або їх елементів) з культури-донора, їх адаптації та інтеграції в сучасний урбаністичний простір України (основні механізми рецепції інокультурних практик – «перетворення» та «відтворення») та рецепції інокультурних практик реципієнтом (глядачем, слухачем, учасником). З’ясовано, що культурна гібридність як транскультурна форма, виникнення якої пов’язане з діалогом культур, являє собою суміш культурних кодів, комбінацію різноманітних моделей творчого вираження та забезпечення дедалі більшого способу культурної взаємодії, охоплюючи виробничі процеси, культурні простори, інтертексти, медіа і набуває різних форм відповідно до територіальної специфіки та властивостей конкретної інокультурної практики. Феномен інокультурних практик перебуває в залежності від того, як культури-реципієнти сприймають артефакти, що продукує культура-донор; виходячи зі специфіки глобалізаційних процесів, характерних для масової культури перших десятиліть ХХІ ст., локалізація в дискурсі інокультурних практик реалізується засобами адаптації змістового, ціннісного та формально-текстового (медіатексту, аудіовізуального, сценічного та ін.) рівнів; за умов успішної адаптації інокультурні практики в процесі сумісності з новим соціокультурним простором трансформуються з урахуванням цінностей, традицій та норм культури-реципієнта. Дата реєстрації 2024-05-09 Додано в НРАТ 2024-05-09 Закрити