Реєстраційний номер
0824U001875, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Феномен героїзації в сучасній медіакультурі: культуроутворююча сутність і механізми конструювання
Здобувач
Голобородько Олег Олегович,
Керівник Медведєва Алла Олександрівна
Опонент Денисюк Жанна Захарівна
Опонент Безручко Олександр Вікторович
Рецензент Галудзіна-Горобець Вікторія Ігорівна
Рецензент Соломатова Вікторія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дисертаційна робота присвячена виявленню особливостей героїзації в сучасній медіакультурі. Актуалізовано розуміння героїчного в медіакультурі початку ХХІ ст.; проаналізовано етапи і стратегії героїзації. Концептуалізовано найбільш поширені в сучасній медіакультурі типи героїв та охарактеризовано особливості героїзації селебріті, спортсменів та інфернальних образів. Розглянуто концепцію національного героїчного міфу крізь призму актуальних героїчних образів та виявлено особливості аудіовізуального конструювання героя в сучасних українських медіа. Виявлено універсальні характеристики та національно-культурні особливості реалізації процесу героїзації у соціальних медіа в умовах воєнного стану; проаналізовано особливості медіаконструювання військових героїв. Констатовано, що медіакультура – це особливий тип культури цифрового суспільства, що включає в себе культуру передання та сприйняття інформації, соціалізує та надає матеріали для ідентичності з точки зору соціального відтворення і соціокультурних трансформацій. Основними характеристиками медіакультури є: надання матеріалу для побудови етнічної та расової приналежності, національності та культурної ідентифікації; формування погляду на світ та людські цінності; аудіальна, візуальна та аудіовізуальна репрезентація, спрямована на задоволення розумових, чуттєвих та емоційних потреб; резонування з актуальними темами та проблемами; використання інноваційних технологій; усталені принципи передання та сприйняття інформації суб’єктами масової комунікації тощо (за Д. Келлнером).
З’ясовано, що героїзм є екстремальною просоціальною поведінкою, що здійснюється добровільно, передбачає значний ризик для життя і здоров’я, вимагає жертв і здійснюється без очікування вигоди для людини. Основоположною теоретичною основою дослідження є напрацювання представників сучасної Фрайбургської школи героїкознавства, відповідно до концепції яких героїзація розглядається як створення комунікативних конструкції, а дослідження афекту героя тісно пов’язане з дослідженням ролі медіа в повсякденному житті та дослідженнями реципієнтів, але з домінуючим інтересом до функції естетики різних медіа в цьому контексті. Героїзація, у буквальному розумінні – наділення кого-небудь або чого-небудь героїчними рисами, у контексті медіакультури розглядається як процеси артибуції та конструювання (за допомогою медіаінструментарію), скеровані на створення героїчних постатей. Фундаментальні процеси героїзації відбуваються в різних спільнотах у свій власний, культурний та контекстно-специфічний спосіб і, таким чином, створюють різноманітність і гетерогенність героїчних феноменів.
Виявлено, що суб’єктами процесу героїзації є: творці героїв (відбувається перший етап затвердження реальної людини або вигаданого персонажа як героя, що полягає в ідентифікації героїчного потенціалу, акцентуванні на здійснених героїчних вчинках та властивих героїчних якостях); медіатори (другий етап – поширення та увічнення сформованої героїчної конструкції засобами наративізації, художнього змалювання та ін.); реципієнти/послідовники (третій етап – відбувається процес впливу створеного героїчного образу на реципієнтів, які підтверджують героїчний статус, виражаючи захоплення та надаючи знаки пошани; у разі негативного сприйняття запропонованого образу відбувається зворотній процес – дегероїзації).
Дата реєстрації
2024-05-09
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-17 / 2026-07-01
