Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001890, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Підготовка майбутніх хореографів у закладах вищої освіти країн Балтії Здобувач Юркова Альона Віталіївна, Керівник Гаврілова Людмила Гаврилівна Опонент Лебедик Леся Вікторівна Опонент Юр'єва Катерина Анатоліївна Опонент Шехавцова Світлана Олександрівна Рецензент Хващевська Ольга Олександрівна Опис У дисертації вперше у вітчизняній педагогічній науці визначено особливості професійної підготовки хореографів у закладах вищої освіти країн Балтії та здійснено компаративний аналіз вітчизняної та балтійської хореографічної і хореографічно-педагогічної освіти (нормативно-правового та законодавчого забезпечення, структурних компонентів хореографічної освіти, організації освітнього процесу та ін.), окреслено основні перспективні напрями використання досвіду країн Балтії у підготовці майбутніх хореографів в Україні (спрямування змісту загальної підготовки майбутніх хореографів на інтеграцію із освітніми компонентами фахового спрямування; розвиток професійної мобільності майбутніх фахівців спеціальності 024 «Хореографія»; запровадження в професійну підготовку майбутніх хореографів сучасних методів навчання, у тому числі пов’язаних із використанням цифрових та проєктних технологій); удосконалено наукові положення щодо змісту професійної підготовки майбутніх хореографів в Україні; уточнено зміст понять «хореографічна освіта», «професійна майстерність хореографа», «хореографічно-педагогічна освіта», «професійна компетентність хореографа» та ін.; подальшого розвитку набули положення щодо впливу європейських тенденцій на інноваційний розвиток хореографічної освіти України. Здійснено теоретичний аналіз нормативно-правової бази хореографічної та хореографічно-педагогічної освіти в країнах Балтії та Україні, визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Аналіз нормативно-правової та науково-теоретичної джерельної бази дозволив засвідчити увагу з боку влади та державних установ до мистецької освіти загалом і до хореографічної зокрема як у країнах Балтії, так і в Україні. Вивчення наукових розвідок вітчизняних та іноземних учених з питань історії та становлення хореографії, розвитку професійної хореографічної освіти стало теоретико-методологічним підгрунтям для усвідомлення ключових понять дослідження. Було проаналізовано діяльність та вклад основних представників хореографічного мистецтва, діяльність опери та балету; розглянуто основні законодавчі положення, які безпосередньо підсилюють розвиток мистецької освіти; вклад хореографічних асоціацій, які сприяють розвитку професійної хореографічної освіти та підготовці майбутніх фахівців у сфері мистецтва, що дозволило виокремити історичні етапи та зробити певні узагальнення щодо розвитку хореографічного мистецтва та хореографічно-педагогічної освіти в країнах Балтії: тісний зв’язок розвитку танцювального мистецтва, як народного, так і професійного, з періодами активізації національних рухів та становленням незалежності й державності кожної країни; унікальна традиція проведення масових фестивалів, свят народної пісні і танцю, яка в країнах Балтії існує з другої половини ХІХ століття і в 2003 році включена ЮНЕСКО у список шедеврів нематеріальної культурної спадщини людства; суттєвий вплив европейських традицій на розвиток мистецької освіти Естонії, Латвії та Литви після входження країн до Європейського Союзу. Здійснено компаративний аналіз вітчизняної та балтійської хореографічної і хореографічно-педагогічної освіти: нормативно-правового та законодавчого забезпечення, зокрема законів про освіту країн Балтії та України, Закону про культурні фонди Естонії, Положення про Латвійський національний культурний центр, загальної програми мистецької освіти Литви, стандартів освіти, інших документів; структурних компонентів хореографічної освіти, що дозволило виокремити основні форми хореографічної освіти в країнах Балтії (загальна хореографічна освіта, спеціалізована (мистецько-виконавська) хореографічна освіта, хореографічно-педагогічна освіта) та України (вивчення хореографії як компоненту загальної мистецької освіти; початкова мистецька освіта в школах мистецтв, фахова передвища освіта в коледжах та училищах, вища хореографічна освіта); з’ясовано, що європейська практика навчання хореографів чітко розмежовує підготовку фахівців широкого профілю (так звана загальна хореографічна освіта) та вузької спеціалізації (спеціалізована або мистецька хореографічна освіта); організації освітнього процесу підготовки хореографів в ЗВО країн Балтії та України, що дозволило з’ясувати, що в Україні підготовка хореографів здійснюється за двома спеціальностями (024 «Хореографія» та 014 «Середня освіта (Хореографія)») і двома галузями знань відповідно (02 Культура та мистецтво та 01 Освіта / Педагогіка), у той самий час у країнах Балтії підготовка хореографів сконцентрована переважно за мистецьким напрямом. Окреслено основні перспективні напрями використання досвіду країн Балтії у підготовці майбутніх хореографів в Україні (спрямування змісту загальної підготовки майбутніх хореографів на інтеграцію із освітніми компонентами фахового спрямування; розвиток професійної мобільності майбутінх фахівців спеціальності 024 «Хореографія»; запровадження в професійну підготовку майбутніх хореографів сучасних методів навчання, у тому числі пов’язаних із використанням цифрових та проєктних технологій. Дата реєстрації 2024-05-13 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити