Реєстраційний номер
0824U001904, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-05-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Гендерні особливості розвитку самостійності в юнацькому віці
Здобувач
Бакка Юлія Валеріївна,
Керівник Волошина Валентина Віталіївна
Опонент Котлова Людмила Олександрівна
Опонент Кікінежді Оксана Михайлівна
Опонент Візнюк Інесса Миколаївна
Рецензент Долинська Любов Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Опис
Дисертація присвячена теоретико-емпіричному дослідженню взаємозв’язку між розвитком самостійності особистості в юнацькому віці та її гендерними характеристиками.
1. Актуальність теми дисертації визначається як її соціальною значущістю та специфікою проявів самостійності в юнацькому віці, так і не достатнім дослідженням саме гендерних особливостей розвитку даного феномену, виявлення і врахування яких сприятиме актуалізації особистісного потенціалу юнаків .
Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми гендерних особливостей розвитку самостійності в юнацькому віці; розкрито наукові уявлення про становлення самостійності особистості у структурному, функціональному, онтогенетичному та гендерному аспектах ріхних концептуальних парадигм, обгрунтовано соціально – психологічні детермінанти становлення самостійності та гендерний аспект її розвитку, сензитивність юнацького віку для актуалізації ціннісно смислових корелятів розвитку самостійності.
2. Доведено, що юнацький вік є важливим етапом у формуванні особистості, оскільки у цей період активно формується Я-концепція, моральна самосвідомість та ідентичність особистості, закріплюються гендерні ролі та соціальні установки. Оскільки розвиток особистості у юнацькому віці детермінований у першу чергу гендерними і соціальними ролями, то в цей період відбувається переосмислення статево-рольових стереотипів. Юнацький вік є найбільш сенситивним також у плані формування гендерних цінностей,
що відображаються у формуванні ставлень особистості до себе, свого оточення і виявляються в особливостях її поведінки. Розвиток особистості юнаків і дівчат передбачає формування у них гендерної культури, як однієї з умов міжособистісної взаємодії у різних сферах соціального життя.
3. Особливості гендеру розглядаються в роботі з позиції усвідомлення і прийняття особистісттю гендерної приналежності, формування її гендерної ідентичності, соціально – рольової самоідентифікації (самовизначення) і цілісної психологічної самопрезентації з урахуванням отриманого особистісттю індивідуального гендерного досвіду, а самостійність як інтегральна системна якість особистості, що вияляється в ініціації її активності, у вільному виборі цілей, та опануванні своєю поведінкою, реалізації дій у відповідності до власних цінностей, оцінок, переконань.
Застосування релевантних діагностичних методів і методик дозволяє визначити основні ціннісно-смислові кореляти феномену самостійності особистості. Кількісний розподіл суміжних понять – семантичних одиниць аналізу дав змогу виділити низку властивостей та їх взаємозв’язків, характерних для самостійної і несамостійної особистості з урахуванням гендерного аспекту. Семантичними одиницями контент-аналізу слугували висловлювання, що описували специфічні процеси, стани, риси, властивості самостійної/несамостійної особистості. Ці семантичні одиниці дали змогу розкрити особливості ціннісно-смислової сфери особистості, тобто таку її динамічну і функціональну систему, що формує смисли, цілі життєдіяльності і регулює способи їх досягнення.
Аналіз результатів, одержаних в ході вивчення ціннісно-смислових корелятів самостійності особистості в юнацькому віці, дав змогу дійти висновків про те, що їхню семантичну структуру складають такі компоненти, як-от «відповідальність», «уміння/здатність ухвалювати рішення самому», незалежність, уміння/здатність вирішувати проблеми, здатність/можливість дбати про себе, забезпечувати себе, уміння/здатність здійснювати дії самому, самореалізація, свобода вибору, самоконтроль, упевненість в собі,
цілеспрямованість, вміння визнавати і виправляти помилки, дорослість, вміння оцінювати ситуацію.
На основі узагальнення результатів емпіричного дослідження ціннісно-смислових корелятів несамостійності особистості в юнацькому віці виявлено у їхній семантичній структурі такі змістові категорії, як-от залежність, безпорадність, неможливість ухвалювати рішення самому, нездатність діяти самому, невпевненість, безвідповідальність, нездатність дбати про себе, забезпечувати себе, недостатній самоконтроль або зовнішній контроль, безініціативність, байдужість, слабкість, інфантилізм, нездатність робити вибір, некритичне сприйняття інших.
Запропоновано підхід до розгляду конструкту «маскулінність – фемінність» як психодинамічної структури, що інтегрує у собі біологічні і соціально-психологічні чинники гендерних відмінностей особистості і включає компоненти «маскулінності» і «фемінності» Я-образу, що можуть знаходитися у динамічній рівновазі, доповнюючи або протиставляючи себе один одному. У цьому контексті Я-образ розглядається узагальнене уявлення особистості про себе – результат її самопізнання, самоусвідомлення, самоідентичності, ставлення до себе як до суб’єкта, здатного до самозмін і регуляції своєї діяльності і поведінки.
Емпірично доведено необхідність модифікації процедури обробки результатів шкали «маскулінність-фемінність» за рахунок введення проміжних, «середніх» показників вимірювання означеного конструкту.
Дата реєстрації
2024-05-13
Додано/оновлено в НРАТ
2024-05-13 / 2026-07-01
