Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001907, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Духовно-етичні настанови сарматизму та їх відтворення в польській фортепіанній музиці XIX –XX століть Здобувач Петровська Наталія Миколаївна, Керівник Муравська Ольга Вікторівна Опонент Шульгіна Валерія Дмитрівна Опонент Каблова Тетяна Борисівна Рецензент Казначеєва Тетяна Олександрівна Рецензент Шевченко Лілія Михайлівна Опис У дисертації здійснюється дослідження феномену польського сарматизму, його духовно-етичних настанов та їх впливу на польську культуру, в тому числі й на фортепіанну музику XIX–XX століть. Серед затребуваних у сьогоденні понять, що опрацьовуються у лоні мистецтвознавчо-культурологічних наук в Україні сучасної доби, є «ментальність» і «національна ідентичність» «національна самоідентифікація», зумовлені потребою пізнання специфіки національного мислення, його духовно-етичних настанов. Сказане є співвідносним з актуальною для України темою її історичної контактності з польською культурою. Сутність останньої виявляється сконцентрованою у понятті «сарматизм», що є ознакою не тільки певної спільноти («сарматський народ») або станового прошарку, пов’язаного головним чином зі шляхтою, але й польським національним «образом світу», історичні метаморфози якого визначили не тільки обличчя польської аристократичної еліти, духовно-релігійні засади її етосу, але й сформованої на його тлі культури. Різноманітні мистецькі прояви «сарматського бароко» в літературі, «сарматського портрету» в польському живописі, «сарматського образу життя» та відповідної ідеології вже стали предметом мистецтвознавчих та культурознавчих досліджень. Тим не менш, позначене коло тем та дискурсів і нині потребує узагальнень культурологічно-мистецтвознавчого та музикологічного порядку, спроектованих в тому числі й на польську фортепіанну музику XIX–XX століть. Мета роботи – виявлення духовно-релігійних та художньо-етичних настанов феномену польського сарматизму і його впливу на розвиток польської фортепіанної музики XIX – початку ХХ століття. Об’єкт дослідження – польська культура і музика XVI – початку ХХ століть. Предмет роботи – сарматизм та його культурно-історичні проекції в польській фортепіанній музиці XIX – початку ХХ століть. Хронологічні межі дослідження охоплюють культурно-історичну да духовну спадщина Польщі різних періодів її існування (XVI – початок XX століття), причетну до феномену сарматизму. В їх числі «сарматський портрет», «сарматське бароко», культура польського аристократичного салону, польській («варшавський») бідермаєр, художньо-публіцистична та літературно-поетична діяльність А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін. Матеріал дослідження. Предметом окремих жанрово-стильових узагальнень в контексті проблематики представленої роботи є фортепіанна спадщина М. Шимановської, Ф. Шопена, З. Носковського, Ю. Зарембського, їх попередників і сучасників, а також творчо-виконавська та політична діяльність І. Падеревського. Крім того, в роботі суттєву увагу приділено творчості В. Малішевського («варшавський період»), що демонструє контактність польської та української культур в їх історичному розвитку. Методи зумовлені об’єктом, предметом дослідження, метою і завданнями розгляду духовно-етичних настанов сарматизму та їх відтворення в польській фортепіанній музиці XIX –XX століть. Методологічну основу складають загальнонаукові методи: культурологічний, історико-типологічний, герменевтичний, мистецтвознавчий та естетичний. Аналіз формування типологічних якостей феномену сарматизму, його ідеології та художньо-мистецьких проекцій, в тому числі й у сферу фортепіанної музики XIX – початку ХХ століть, визначає також наступні засади дослідження: міждисциплінарний метод, який є важливою методологічною парадигмою роботи та інтегруючим чинником цілісного осмислення досліджуваного матеріалу, зафіксованого у численних джерелах із різних галузей гуманітарних знань – мистецтвознавства, культурології, історії, філософії, історії християнства, історії світової культури, історії польської музики та ін., історико-культурологічний підхід, зумовлений актуальністю комплексного дослідження польської культури і музики та її «образу світу». Названий принцип дослідження також дає змогу глибше осягнути вплив феномену сарматизму не тільки на формування польської духовної культури і державності, але й на ареал всього слов’янського світу, в тому числі й України; на цій основі в процесі дослідження еволюції буття ідеології сарматизму в польській культурі та музиці XVI – початку ХХ століть застосовуємо також генетичний метод, що дає змогу простежити етапи її формування згідно зі змінністю її характеристик у різних культурно-історичних та стильових «зрізах» – від розквіту традицій ягеллонства та буття Річі Посполитої аж до відновлення польської державності на початку ХХ століття та відродження релігійно-етичних настанов її культури; контекстуально-аналітичний метод сприяє аргументованому й різнобічному розкриттю заявленої проблематики. В цьому ракурсі у дисертації проведено аналіз вибраних фортепіанних творів польських композиторів XIX – початку ХХ століть із застосуванням комплексного дослідження матеріалу в руслі його причетності до провідних настанов ідеології сарматизму. У дослідженні поетики цих творів суттєвими є також герменевтичний та етимологічний методи, що дозволяють виявити їх духовно-смислове та символічне підґрунтя. Дата реєстрації 2024-05-14 Додано в НРАТ 2024-06-10 Закрити