Реєстраційний номер
0824U001912, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-06-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Аудіовізуальні документи Національного архівного фонду як інформаційні джерела медіапроєктів
Здобувач
Кузнєцова Анастасія Василівна,
Керівник Медведєва Алла Олександрівна
Опонент Ковальська Леся Андріївна
Опонент Коржик Наталя Анатоліївна
Рецензент Бездрабко Валентина Василівна
Рецензент Салата Галина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дисертація є першим комплексним дослідженням, в якому доведено значення архівних аудіовізуальних документів як джерел інформації в медіапроєктах, визначено перспективи залучення цього виду інформаційних ресурсів у систему соціальних комунікацій.
Джерельною базою дослідження є широке коло різноманітних видів джерел, які здебільшого вперше вводяться в науковий обіг: архівні аудіовізуальні джерела, законодавчі акти, галузеві нормативні документи, науково-методичні розробки, довідкові видання, наукова періодика, інтернет-ресурси.
Вірогідність результатів дисертації забезпечено комплексом наукових підходів: архівознавчий, джерелознавчий, документознавчий, соціокомунікаційний, інформологічний, культурологічний і філософський, кожному з яких притаманні власні теоретичні й методичні засади вивчення, що сприяло цілісному осягненню значення аудіовізуальних документів Національного архівного фонду як інформаційних джерел медіапроєктів.
Підсумовано, що попри підвищений дослідницький інтерес до аудіовізуальної документації, все ж таки спостерігається недостатнє висвітлення в українській науковій традиції можливостей і перспектив залучення цього виду документів до створення медіапроєктів.
Доведено, що архівні аудіовізуальні документи як специфічні види документів є невичерпною джерельною базою для розроблення та реалізації медіапроєктів. Інформаційний потенціал архівних АВД сприяє створенню якісного контенту медіапроєктів з історії, культури, мистецтва тощо. Залучаючи аудіовізуальні пам’ятки, медіапроєкти стають важливим інструментом популяризації культурного надбання та збереження соціальної пам’яті. Зазначено, що робота над медіапроєктами із залученням архівної аудіовізуальної інформації потребує знань: нормативно-правових, науково-методичних, моделей і практик архівування документації на нетрадиційних носіях, специфіки об’єктів архівування та їх видового складу, принципів архівної класифікації, напрямів і форм використання документованої інформації в медіапросторі.
Архівування АВД розглянуто як комплекс заходів, пов’язаних з усіма періодами життя документів – від передавання до архівів та інших суб’єктів архівування, до їхнього зберігання й опрацювання у фондосховищах. Серед комплексу заходів зазначено: правове регулювання, нормативно-методичне забезпечення, принципи їх систематизації, методи описування та створення довідкового апарату, використання інформаційного потенціалу документного ресурсу.
Наголошено на теоретичних аспектах використання архівної аудіовізуальної інформації в медіапроєктах, до яких відносяться прийоми, напрями і форми актуалізації, проблеми ефективності медійного використання інформації АВД. Визначено види ефектів використання ретроспективної аудіовізуальної інформації в медіапроєктах серед яких: інформаційний, культурно-освітній, естетичний, науковий.
Констатовано, що оцифрування культурної спадщини, у т. ч. й аудіовізуальної, та формування інтегрованої системи цифрових ресурсів стало ключовим трендом у мережевому суспільстві. Перехід до цифрових технологій детермінований зростаючими інформаційними потребами, розвитком медіа, широким культурним обміном. Розширення доступу і залучення інформаційного потенціалу аудіовізуальних документів у медіапросторі стало одним із важливих завдань оцифрування, яке вирішується архівами. Внаслідок реалізації архівами програм цифровізації створюється цифровий фонд користування документами НАФ.
Встановлено характерні особливості творчої лабораторії журналіста в процесі розроблення та реалізації медіапроєкту, до яких відносимо вміння: визначати актуальну проблематику; генерувати новаторські ідеї; володіти прийомами і методами пошуку; аналізувати та інтерпретувати аудіовізуальні джерела; використовувати на практиці знання технологічних прийомів; розширювати дослідницьке поле проєкту; налагоджувати комунікацію з архівістами, науковцями, медіа; знати основи менеджменту й маркетингу; дотримуватися правових та етичних норм, зокрема «Кодексу етики українського журналіста».
З’ясовано, що медіапроєкти в Україні зазнали впливу зарубіжної та міжнародної практик, які характеризуються зростанням ролі ініціатив спеціалізованої установи ООН – ЮНЕСКО у питаннях охорони і забезпечення збереженості аудіовізуальної спадщини як джерельної бази культурних проєктів. Стимулювання тематичних наукових досліджень із залученням АВД є спільною рисою українських і зарубіжних практик медіапроєктів.
Ключові слова: архівні аудіовізуальні документи, архівні інформаційні ресурси, аудіовізуальна інформація, архів, творча лабораторія журналіста, медіапростір, медіапроєкти.
Дата реєстрації
2024-05-14
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-24 / 2026-07-01
