Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001916, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-06-2024 Статус Захищена Назва роботи Природна рослинність та біотопи басейну річки Синюха: синтаксономія, екологічна диференціація, охорона Здобувач Лавріненко Катерина Валеріївна, Керівник Куземко Анна Аркадіївна Опонент Коваленко Ігор Миколайович Опонент Гончаренко Ігор Вікторович Рецензент Фіцайло Тетяна Василівна Рецензент Дзюба Тетяна Павлівна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню природної рослинності та біотопів басейну річки Синюха, зокрема розробці класифікаційних схем рослинності та біотопів, аналізу екологічної і топологічної диференціації рослинності, ступеню її антропогенної трансформації та природоохоронної цінності. Для аналізу рослинності використано 729 власних повних геоботанічних описів природної та напівприродої рослинності, у яких відмічено 915 видів вищих судинних рослин, 54 види мохів та 36 видів лишайників. Рослинність басейну річки Синюха представлена вищою водною, болотною, лучною, степовою, псамофітною, галофітною, чагарниковою, лісовою і хазмофітною. Класифікаційна схема рослинності включає 24 класи, 38 порядків, 65 союзів, 159 асоціацій та 17 безрангових угруповань, з них 10 класів, 18 порядків, 36 союзів, 107 асоціацій наводяться для басейну річки Синюха вперше. Один клас, один порядок, два союзи та 12 асоціацій наводяться винятково за літературними джерелами. Провізорно описано нову для науки асоціацію високотравних вологих лук зі слабкими ознаками засолення без виражених галофільних видів Festuco arundinaceae-Caricetum otrubae (союзу Althaeion officinalis). Із використанням експертної системи для класу Phragmito-Magnocaricetea вперше для лісостепової зони України наведено асоціацію Polygono hydropiperis-Veronicetum anagallidis-aquaticae, уперше для рівнинної частини України – рослинність м’яководних лісових джерел класу Montio-Cardaminetea, уперше для правобережного лісостепу – галонітрофільні піонерні угруповання класу Crypsietea aculeatae. Вперше для басейну наводимо узлісну рослинність класу Trifolio-Geranietea sanguinei, псамофітну Koelerio-Corynephoretea та галофітну Festuco-Puccinellietea. Встановлено, що біотопічне різноманіття басейну річки Синюха представлено 39 типами природних та напівприродних біотопів за класифікацією EUNIS (третій рівень класифікації за оновленою версією), 49 – за Національним каталогом біотопів України (третій рівень класифікації), 105 – за класифікацією UkrBiotop (п’ятий рівень класифікації). З використанням автоматизованого дешифрування супутникових знімків та алгоритму машинного навчання створено широкомасштабну карту біотопів басейну та оцінено площі біотопів різних типів. З’ясовано, що лише 17,5% площі припадає на природні біотопи. Серед природних біотопів у лісостеповій зоні переважають лучні степи (R1A), грабово-дубові ліси (T1E) та осокові болота (Q53), а у степовій зоні – справжні степи (R1B). Аналіз екосистемного добробуту дослідженої території продемонстрував значне недоотримання екосистемних послуг через переважання синантропних біотопів над природними та напівприродними. За показниками абсолютного видового багатства найбіднішими на види у басейні річки Синюха є водні (C) та болотні (Q) біотопи, найбагатшими – трав’яні (R) та лісові (T) біотопи. Серед трав’яних біотопів найбільша кількість видів відмічена для кальцифітних лучних степів R1A (59 видів), континентальних сухих степів R1B, термофільних узлісь R51, петрофітних степів із домінуванням багаторічників R16, серед лісових біотопів – для світлих соснових лісів T35 і термофільних дібров T19. Провідним фактором диференціації природної рослинності басейну річки Синюха на рівні класів і союзів є вологість ґрунту, яка корелює із вмістом азоту та аерацією. Рослинність степової частини басейну характеризується переважанням справжньо-степової і петрофітно-степової рослинності, наявністю байрачних лісів; рослинність лісостепової – більшими площами та вищим різноманіттям лісової, лучної, болотної, лучно-степової рослинності, наявністю плакорних лісів, бореальних, а також азональних псамофітних та галофітних елементів. Провідну роль у топологічній диференціації рослинності відіграють екофактори вологості ґрунту, змінності зволоження, вмісту азоту, аерації, освітленості, у географічній – вологості ґрунту, термоклімату та континентальності. Із використанням модифікованого коефіцієнту деструкції фітоценозу з’ясовано, що найбільш трансформованою є піонерна псамофітна рослинність класу Koelerio-Corynephoretea, петрофітна класу Sedo-Sclerantetea та лучна класу Molinio-Arrhenateretea (зокрема пасовищні луки союзів Cynosurion cristati, Plantagini-Prunellion, Potentillion anserinae). Раритетна компонента рослинного покриву басейну річки Синюха представлена 109 видами (п’ятьма видами з Додатку I Резолюції 6 Бернської Конвенції, десятьма видами, що мають статус NT за національною категорізацією Червоного списку МСОП, 33 видами Червоної книги України, 42 видами, що підлягають особливій охороні на території Кіровоградської, 35 – на території Черкаської, 13 – Київської, чотирма – Вінницької, трьома –Миколаївської областей), 34 асоціаціями 13 формацій Зеленої книги України, 35 типами біотопів із Резолюції 4 Бернської Конвенції. Із застосуванням біотопічного підходу обґрунтовано створення 35 нових заказників місцевого значення та однієї охоронної зони для збереження об’єктів Червоної книги України загальною площею 1,5 тис. га. Дата реєстрації 2024-05-15 Додано в НРАТ 2024-05-15 Закрити