Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001936, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-05-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Підготовка майбутніх учителів музики до реалізації музично-творчих завдань в роботі з учнями початкової школи Здобувач Цзюй Жань ..., Керівник Бодрова Тетяна Олександрівна Опонент Дорошенко Тетяна Володимирівна Опонент Лабунець Віктор Миколайович Рецензент Степанова Людмила Павлівна Рецензент Паньків Людмила Іванівна Опис У дисертації висвітлюється процес фахової підготовки майбутніх учителів музики до музично-творчої роботи з учнями початкової школи. Дана робота пов'язана із проблематикою висвітлення закономірностей та процесів розвитку творчого мислення, творчої діяльності, формування творчої особистості засобами музики і тому має сферу більш широкого застосування у науці. Підготовка майбутніх учителів музики до музично-творчої роботи з учнями-початківцями розглядається як невід’ємна й багатоаспектна складова фахового навчання, інтегративний вид мистецько-педагогічної діяльності, що знаходить апробацію на виробничій практиці у безпосередніх взаєминах з дітьми. Автор розуміє підготовку майбутніх учителів музики до реалізації музично-творчих завдань в роботі з учнями початкової школи як педагогічно скеровану продуктивно-практичну діяльність з оволодіння формами і методами пошукової роботи зі застосуванням інтегративних засобів мистецького навчання. Поняття «музично-творче завдання» розробляється дисертантом у якості родового по відношенню до педагогічної задачі. Це створює можливості врахування як зовнішніх, так і внутрішніх чинників художньої активності вчителя і учнів у відповідності до певної мистецько-освітньої мети та застосованого методичного інструментарію. В роботі поняття «музично-творче завдання» визначається як елемент мистецько-освітнього процесу, засіб активізації навчання та продуктивного мистецького пошуку, що спрямовує музичну діяльність особистості на отримання певного результату. З урахуванням основних видів музичної діяльності дітей досліджувані завдання класифікуються як музично-пізнавальні, музично-виконавські та музично-перетворювальні. У контексті продуктивної діяльності дітей дається рівнева характеристика видам музично-творчих завдань, що визначаються як репродуктивні, конструктивні, пошукові та евристичні. На основі узагальнення наукового матеріалу розроблено вимоги до конструювання музично-творчих завдань для учнів початкової школи, що сконцентровано у таких позиціях як: врахування психо-фізіологічних особливостей розвитку учнів; оптимальність співвідношення між складністю музичного матеріалу, що належить засвоїти учням, та його доступністю; інформативність і привабливість художнього змісту завдання; оригінальність форми викладу матеріалу; варіантність отриманого результату. У роботі представлено структуру підготовки майбутніх учителів музики до реалізації музично-творчих завдань у єдності трьох компонентів – мотиваційного, когнітивного та процесуального. Мотиваційний компонент визначає міру фахової спрямованості студентів на музично-творчу роботу з учнями-початківцями. Це зумовлює фахову орієнтованість, зацікавлене ставлення майбутніх учителів до музичної евристики, потребу у спілкуванні з музичним мистецтвом, здатність усвідомлювати мету самопідготовки та диференціювати власні уподобання в музично-освітній сфері. Когнітивний компонент засвідчує інтегративний характер мистецьких знань студентів та їх обізнаність у видах музично-творчих завдань, у способах їх розробки та реалізації. Процесуальний компонент уможливлює формування здатності до виразної демонстрації музичних творів, а також застосування належного методичного інструментарію для забезпечення ефективної художньо-педагогічної взаємодії студентів та учнів у творчій навчальній роботі на мистецько-інтегративній основі. У дисертації обґрунтовано методологічні підходи до організації та змісту досліджуваної підготовки майбутніх педагогів-музикантів (задачний, евристичний, інтегративний, синергетичний, практико-орієнтований), доведено їх значення з позицій сучасних вимог до європейської освіти. Ефективність досліджуваної підготовки майбутніх педагогів-музикантів забезпечується впровадженням у процес фахового навчання певних педагогічних умов. Перша педагогічна умова реалізується засобами створення стимулюючого художньо-освітнього середовища для забезпечення комфортного позитивного стану студентів у фаховому навчанні. Друга педагогічна умова пов’язана з активною музично-творчою взаємодією студентів у процесі моделювання педагогічних ситуацій на тренінгових заняттях. Третя педагогічна умова передбачає орієнтацію на інтенсивне фахове становлення майбутнього педагога у режимі безпосереднього творчого пошуку в практичній роботі з учнями із застосуванням засобів мистецької інтеграції та комбінування різних видів музичної діяльності (пізнавальної, виконавської, перетворювальної). Автором розроблено організаційно-методичну модель підготовки майбутніх учителів музики до реалізації музично-творчих завдань в роботі з учнями початкової школи. В основу її функціонування покладено низку актуальних принципів. Так, принцип самоактивності реалізується як саморух на основі внутрішніх прагнень студента до більш високих рівнів особистісного розвитку, згідно чого майбутній вчитель розглядається як суб’єкт власної поведінки, який активно перетворює свій внутрішній світ та регулює процеси саморозвитку, самореалізації, самокорекції. Дата реєстрації 2024-05-16 Додано в НРАТ 2024-05-16 Закрити