Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001963, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-05-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Забезпечення національних інтересів України в сфері екологічної безпеки. Здобувач Муравйова Світлана Валеріївна, Керівник Бойчук Дмитро Сергійович Опонент ЛАДИЧЕНКО Віктор Валерійович Опонент Мороз Галина Василівна Рецензент Трагнюк Олеся Янівна Рецензент Яковюк Іван Васильович Опис Дисертація присвячена комплексному дослідженню науково-теоретичних і практичних проблем правового забезпечення національних інтересів України в сфері екологічної безпеки, обґрунтуванню пропозицій і рекомендацій з удосконалення правової регламентації екологічних інтересів в Україні. У дисертації обґрунтовано тезу, відповідно до якої екологічну безпеку необхідно розглядати не як певний стан, а як безперервний і стійкий процес, спрямований на досягнення бажаного екологічного стану, що розгортається під впливом чинників, які динамічно змінюються (наприклад, цінностей, інтересів, сприйняття загроз безпеці тощо). Авторкою доведено, що екологічна безпека в сучасних умовах вимагає біорегіональних підходів до розробки політики, а отже створення екологічних (біорегіональних) альянсів. Біорегіони не обов’язково визначаються політичними кордонами чи економічними інтересами (хоча це й не виключається, що доводить Європейський Союз), оскільки біорегіон – це певна ідентифікована географічна область взаємодіючих біосистем, яка є відносно самопідтримуваною в процесах природи, шо постійно відновлюється. Екологічна політика держав одного біорегіону або які межують з цим біорегіоном, є більш ефективною завдяки спільним інтересам і колективним діям. Визначено систему ознак національних інтересів: національний інтерес стосується обмеженого кола цілей, цінностей і стратегій, що ведуть до їх забезпечення; вони є предметом загальнонаціональної політики; національним інтересам властива усталеність, оскільки вони пов’язані з дотриманням базових цінностей суспільства і реалізацією довготривалих цілей; визначаються на основі об’єктивної оцінки реальності (поточної ситуації) та мають бути пропорційними можливостям держави (ресурсам) щодо їх забезпечення; характеризуються системністю, внаслідок чого вони не повинні бути суперечливими, конфліктувати між собою; реалізуються відповідно до норм міжнародного права; відображають інтереси більшості суспільства, виражені через його представників, обраних демократичним шляхом; накладають розумні обмеження на уряд, щоб унеможливити зловживання консенсусним документом, в якому викладено національний інтерес; можуть бути використані громадянам та інститутами громадянського суспільства як суворі критерії оцінки загальнодержавних політичних рішень, що приймаються урядом; державний суверенітет є необхідною умовою для реалізації й захисту національних інтересів; публічне проголошення державою національних інтересів дає чіткі сигнали міжнародному співтовариству про її зовнішньополітичні наміри, зокрема про готовність до співробітництва з іншими державами в питанні забезпечення їхніх спільних національних інтересів, а також свою готовність їх захищати), яка дозволяє їх розмежувати з іншими інтересами. У дисертації запропоновано авторську інтерпретацію визначення екологічної держави, під якою слід розуміти посткапіталістичну і постліберальну модель держави, в основу якої покладено принципи екологічного верховенства права, екологічної демократії та справедливості, і функціонування якої зумовлено моральною турботою про інтереси нинішнього і майбутніх поколінь, а також нелюдських біотичних спільнот. Запроваджено у науковий обіг вітчизняної науки права національної безпеки принцип екологічного верховенства права і визначено його зміст через наступні правові вимоги: ухвалення справедливих і чітких екологічних законів, які можна реалізувати; участь інститутів громадянського суспільства в процесі прийняття екологічно значущих рішень; доступ до правосуддя та інформації з питань екологічної безпеки відповідно до принципу 10 Декларації Ріо; підзвітність і доброчесність інституцій і посадових осіб, які приймають рішення, зокрема через активне використання екологічного аудиту; доступні, справедливі, неупереджені та оперативні механізми вирішення суперечок в сфері екологічної безпеки; розвиток спеціалізованих експертних знань у екологічних судових розглядах та інноваційні екологічні процедури та засоби правового захисту; визнання взаємодоповнюючого зв'язку між правами людини та екологічною безпекою; специфічні гомоцентричні критерії тлумачення норм екологічного права. Доведено, що національний інтерес представляє собою об’єктивно- суб’єктивну категорію, параметри якої визначаються ціннісною системою, що панує в даному суспільстві і державі. У сучасних умовах формулювання та реалізація національних інтересів, зокрема екологічних, перебувають під впливом системи цінностей і вимог Європейського Союзу, що зумовлено прагненням нашої держави набути членства у його складі. Виявлено зв’язок національних інтересів, зокрема в екологічній сфері, з брендингом країни як екологічної держави. Дата реєстрації 2024-05-22 Додано в НРАТ 2024-05-22 Закрити