Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001984, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Ускладнення вогнепальних поранень черепа та головного мозку в гострому та ранньому періоді. Клініка, діагностика, лікування. Здобувач Перекопайко Юрій Миколайович, Керівник Поліщук Микола Єфремович Опонент Усатов Сергій Андрійович Опонент Педаченко Євгеній Георгійович Рецензент Зозуля Іван Савович Рецензент Волосовець Антон Олександрович Опис У дисертаційному дослідженні проведено аналіз ускладнень вогнепальних поранень черепа та головного мозку в гострому та ранньому періоді, та факторів, які впливали на частоту інфекційних та неінфекційних ускладнень, фактори, які впливали на результати лікування. Проаналізовано частоту, структуру і особливості ускладнень вогнепальних поранень черепа та головного мозку в гострому та ранньому періоді при проведенні антитерористичної операції на Сході України з 2014 року по 31 грудня 2017 року. Метою дисертаційного дослідження є підвищення ефективності надання медичної допомоги пацієнтам з пораненнями черепа та головного мозку з метою уникнення ускладнень в гострому та ранньому періоді. За основу даної роботи були взяті матеріали комплексного клініконеврологічного, нейровізуалізаційного та лабораторно-діагностичного обстеження 109 пацієнтів з вогнепальними пораненнями черепа та головного мозку, які пацієнти отримали під час антитерористичної операції на Сході України в період з березня 2014 року по 31 Грудня 2017 року. Залежно від результату лікування пацієнти були розподілені на дві групи відповідно до Шкали результатів лікування Глазго (ШРЛГ). Перша група – пацієнти, які мали гарний результат лікування, що відповідало 4 та 5 за ШРЛГ. Друга група, які мали не сприятливий результат лікування, що відповідало 2, 3 та 1 за ШРЛГ. Всі поранені були чоловічої статі. Вивчались дані медичних карт стаціонарного хворого (форма 003/о), виписних епікризів з попередніх етапів евакуації (форма 027/о), листків лікарських призначень (форма 003-4/о), первинних медичних карт (форма 100). 3 На приймальному відділенні проводився огляд суміжними спеціалістами, приводилась комп`ютерна томографія (КТ) головного мозку, та ушкоджених ділянок за потребою. Встановлено, що переважали осколкові поранення в 81 (74,3±8,2%) випадках, кульові поранення було діагностовано в 18 (16,5±7,0%) випадках, 10 (9,2%) пацієнтів отримали поранення від впливу вибухової хвилі. Відкриті поранення було діагностовано в 105 (96,3±3,5%) випадках. Закрите поранення було діагностовано в 4 (3,7±3,5%) випадках. Проникаючі поранення було діагностовано в 79 (72,5±8,4%) випадках. В 30 (27,5±8,4%) випадках тверда мозкова оболонка (ТМО) не пошкоджена. Переважна більшість поранених були з поєднаною травмою 61 (56,0±9,3%), ізольовані поранення голови діагностовано в 48 (44,0±9,3%) випадках. Найчастіше травма голови поєднувалась з травмою кінцівок у 42 (38,5±9,1%) випадках, травмою органів грудної порожнини в 28 (25,7±8,2%) випадках, травмою черевної порожнини 19 (17,4±7,1%) випадках. Статистично значно рідше (t=4,75, p=0,001) зустрічалися черепно – мозкові поранення (ЧМП) комбіновані з пораненням очей - 13 (11,9±6,1%). Тяжкість травми оцінювалась за Injury Severety Score (ISS) шляхом підрахунку Abbreviated Injury Scale (AIS) на момент отримання травми. Середній ISS у пацієнтів з вогнепальними пораненнями голови в нашій вибірці складав 26,6 ± 9,1(Me = 25,0; IQR: 25 – 30; min-max: 5 - 50). Свідомість поранених на етапах оцінювалась за шкалою ком Глазго (ШКГ) (додаток А). В госпіталь, тобто на 4 етап, пацієнти поступали в стані глибокої коми, за ШКГ 3 бали у трьох випадках, 5 балів у трьох пацієнтів, 6 балів у двох пацієнтів, 7 балів у чотирьох пацієнтів, 8 балів в одного, 9 у двох, 10 у трьох, 11 у двох, 12 у трьох, 13 у чотирьох, за ШКГ 14 балів оцінено 41 пацієнт, 15 балів 39 пацієнтів, не оцінені два пацієнти. Виходячи зі специфіки госпітальної нейрохірургічної допомоги найчастіше зустрічаються пацієнти з пораненням голови в критичному стані (75,2±8,1%). Існує статистично значущий зворотний зв'язок між шкалами ШКГ та ISS. Таким чином чим вище оцінка за ISS тим 4 нижча оцінка за ШКГ. Із переходом на наступний етап сила кореляції ШКГ зі шкалою ISS зменшується. Від другого етапу ρ=-0,45 до ρ=-0,28 на четвертому. Стан хворого за ШКГ на кожному наступному етапі залежить від стану на попередніх етапах евакуації. Дата реєстрації 2024-05-24 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити