Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002008, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-07-2023 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінально-правова протидія маніпулюванню (статті 222-1, 222-2, 369-3 КК України). Здобувач Одинець Ірина Валеріївна, Доктор філософії Керівник Костенко Олександр Миколайович Опонент Дудоров Олександр Олексійович Опонент Андрусяк Ганна Миколаївна Рецензент Турлова Юлія Анатоліївна Рецензент Гацелюк Віталій Олександрович Опис Дисертацію присвячено дослідженню підстави кримінальної відповідальності за маніпулювання у сфері господарської діяльності та спорту. У розділі 1 дисертації досліджено обґрунтованість криміналізації маніпулювання у сфері господарської діяльності і спорту. Підтримано концепцію об’єкта кримінального правопорушення як порядку, установленого у суспільстві за допомогою законодавства, необхідного для безпеки громадян. Визначено такі безпосередні об’єкти кримінальних правопорушень, що досліджуються: правопорядок, установлений у суспільстві за допомогою регулятивного законодавства, необхідний для забезпечення безпеки організованих ринків капіталу у частині недопущення маніпулювань на них (ст. 222-1 КК України); необхідний для забезпечення енергетичної безпеки у частині недопущення маніпулювань на оптовому енергетичному ринку (ринку електричної енергії та ринку природного газу) (ст. 222-2 КК України), необхідний для забезпечення антикорупційної безпеки у сфері спорту у частині виконання заборони маніпулювати спортивним змаганням (ст. 369-3 КК України). Установлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369-3 КК України, не належить до корупційних, оскільки не містить ознак корупції, визначених Законом «Про запобігання корупції», з огляду на відмінні характеристики предмета, суб’єктів, особливостей їх повноважень, мети дій, що охоплюються поняттям корупції, та вказаного кримінального правопорушення. Доведено, що іманентною властивістю правопорушень, пов’язаних з корупцією, є відсутність ознак корупції та порушення спеціальним суб’єктом заборон, обмежень та вимог, визначених регулятивним законодавством. Оскільки Закон «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» містить лише заборону протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, то правопорушення, передбачене у ст. 369-3 КК України, слід відносити до правопорушень, пов’язаних з корупцією, що вимагає коригування як регулятивного, так і кримінального законодавства України. Зокрема, запропоновано доповнити ч. 2 ст. 45 КК України вказівкою на ст. 369-3. Встановлено, що у Законі України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» та в КК України невдало імплементовано положення Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями з огляду на зміщення акценту з маніпулювання на протиправний вплив, та надання першому з вказаних термінів значення підпорядкованого, тоді як у цій Конвенції термін «маніпулювання» є основним. Це зумовлює необхідність коригування як ст. 8 вказаного Закону так і диспозиції ч. 1 ст. 369-3 КК України та її назви. Виявлено вади формулювань диспозицій ч. 1 ст. 222-1 та ч. 1 ст. 222-2 КК України, в яких законодавець альтернативно з суспільно небезпечними наслідками передбачив причинно зумовлені з учиненням діянь отримання фізичною особою, яка вчинила умисні дії / умисні дії на енергетичному ринку, що мають ознаки маніпулювання на організованих ринках / на оптових енергетичних ринках, визначені законом / законодавством у сфері енергетики, прибутку у значних розмірах або уникнення такими особами збитків у значних розмірах. Доведено помилковість використання для цього терміна «призвело». Запропоновано диспозиції ч. 1 ст. 222-1 та 222-2 КК України сформулювати так: «Умисні дії..., спрямовані на отримання доходу у значному розмірі або на уникнення збитків у такому розмірі, або якщо вони призвели до ...». Закцентовано увагу на різних вартісних критеріях шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 222-1 та 222-2 КК України. Запропоновано застосувати уніфікований підхід до визначення розміру шкоди, спричиненої маніпулюванням у сфері господарської діяльності. З урахуванням правил системного тлумачення правових норм (статті 222-1 та 222-2 КК України), та норм цивільного і господарського законодавства, які регулюють сам порядок відносин, доведено, що шкода, спричинена маніпулюванням у сфері господарської діяльності, може мати форму як прямих збитків, так і упущеної вигоди. Дата реєстрації 2024-05-28 Додано в НРАТ 2024-05-28 Закрити