Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002023, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-07-2024 Статус Захищена Назва роботи Клініко-лабораторне обґрунтування профілактики периімплантитів у хворих на генералізований пародонтит Здобувач Костенко Олександр Євгенійович, Керівник Потапчук Анатолій Мефодійович Опонент Аветіков Давид Соломонович Опонент Варес Ян Евальдович Опонент Гасюк Петро Анатолійович Рецензент Кенюк Андрій Тарасович Опис Наукова робота присвячена вдосконаленню профілактики периімплантитів у пацієнтів з генералізованим пародонтитом, шляхом запровадження індивудуалізованих підходів до вибору антимікробних препаратів та впливу на реконтамінацію мікробних асоціацій порожнини рота в ділянці з'єднання структур внутрішньокісткових дентальних титанових імплантатів. В результаті проведених лабораторних досліджень було відмічено, що у мікробіоті парадонтальної кишені переважають анаеробні грамнегативні бактерії з протеолітичним метаболізмом. В цілому відмічено, що в умовах пародонтиту в доімплантаційному періоді в ротовій порожнині виявляються 2–5 асоціативні мікробні комплекси, які складаються з анаеробних, факультативно анаеробних та аеробних мікроорганізмів. Верифіковані рівні антибіотикочутливості мікроорганізмів, асоційованих із розвитком пародонтиту засвідчили, що різні механізми антимікробної резистентності представників мікробної асоціації в умовах пародонтиту нівелюють ефективність емпіричного призначення антибіотиків. Для вирішення проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів, асоційованих із патологією пародонтиту, на доімплантаційному етапі запропонований метод оцінки чутливості до антибіотиків в межах мікробної асоціації. У випадках аналізу ізольованих асоціацій мікроорганізмів поверхні втрачених дентальних імплантатів було відмічено відсутність представників мікробіоти з типовою чутливістю до антибіотиків, які викликають периімплантит з наступною дезінтеграцією імпланта. Водночас, слід відмітити присутність у всіх асоціаціях мікроорганізмів, що характеризувались високою резистентністю до лікарських антимікробних препаратів. У всіх випадках було відмічено статистично-аргументоване зростання рівня колонізації периімплантної ділянки мікроорганізмами у клінічно значущих титрах. Виявлені нами закономірності свідчать, що дисбактеріоз, який був сформований в умовах генералізованого пародонтиту є осередком формування множинно резистентних мікроорганізмів, що в подальшому може призвести до розвитку периімплантиту після установки внутрішньокісткових титанових опор. Аналіз чутливості мікроорганізмів в межах асоціацій до антибіотиків показав найвищий ступінь резистентності у ізолятів дезінтегровнаих імплантів. Антибіотик, який має бактерицидну активність в межах асоціації на всі мікроорганізми мікробного комплексу встановлений не був, що пояснює персистенцію мікроорганізмів в периімплантній ділянці після встановленого імпланту навіть на фоні антибіотикотерапії. Практичне застосування бактеріостатичної герметизації з’єднання імплантат-абатмента гелеподібним йодовмісним середником може бути розцінено, як підхід, що водночас забезпечує як профілактику розвитку периімплантиту, так в якості підходу, котрий сприяє оптимізації результатів лікування патології у разі її виникнення. В ході реалізації клінічного етапу дисертаційної роботи було встановлено, що група пацієнтів, яким проводилось виповнення шахти імплантата спеціальним наповнювачем перед фіксацією гвинта з метою попередження бактеріальної міграції, характеризувалась нижчою поширеністю розвитку периімплантиту та перимукозиту в цілому, а також легшими клінічними формами патології, у порівнянні із пацієнтами, в яких фіксації гвинта абатмента проводилась без додаткового застосування бактеріостатичного герметика. По суті зареєстроване зниження частоти ідентифікації ознак периімплантиту та перимукозиту серед вибірки пацієнтів, яким було забезпечено запропонований підхід до профілактики периімплантиту за рахунок ущільнення ділянки з’єднання імплантата та абатмента йодовмісним антисептиком гелеподібної консистенції доповнює результати, попередньо відмічені на лабораторних етапах виконання даного дисертаційного дослідження, які підтверджували значимість такого підходу для унеможливлення міграції мікроорганізмів з та в структуру шахти імплантата, після її закриття гвинтом абатмента на показниках торку рекомендованих виробником. Комплексний підхід до профілактики та лікування периімплантиту за рахунок бактеріостатичної герметизації з’єднання імплантат-абатмента та індивідуалізації схеми антибіотикотерапії на основі визначення антибіотикочутливості комплексних мікробних асоціацій сприяв клінічно та статистично вираженішому зменшенню глибини кишень, відновленню рівня клінічного прикріплення та зменшенню поширеності кровоточивості на зондування в області попередньо уражених внутрішньокісткових титанових дентальних імплантатів. Дата реєстрації 2024-05-29 Додано в НРАТ 2024-05-29 Закрити