Дисертація доктора філософії. Панасенко Марія Олександрівна. Удосконалення прогнозування несприятливих кардіоваскулярних подій у хворих на множинну мієлому після протипухлинного лікування

Реєстраційний номер

0824U002066, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

31-05-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Удосконалення прогнозування несприятливих кардіоваскулярних подій у хворих на множинну мієлому після протипухлинного лікування

Здобувач

Панасенко Марія Олександрівна,

Керівник Доценко Сергій Якович
Опонент Томашевська Олександра Яремівна
Опонент Пивовар Сергій Миколайович
Рецензент Рябоконь Олена Вячеславівна
Рецензент Бідзіля Петро Петрович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Опис

Дисертаційна робота покликана підвищити ефективність прогнозування несприятливих кардіоваскулярних подій у хворих на множинну мієлому після протипухлинного лікування на підставі з’ясування особливостей структурно- функціонального стану серця, вегетативної регуляції серцевого ритму, якості життя та діагностичної значущості біологічних маркерів. Участь у дослідженні взяло 125 учасників, з них 107 були хворими на множинну мієлому та група контролю з 18 практично здорових осіб, які пройшли стаціонарне обстеження та лікування з досягненням ремісії захворювання в гематологічному відділенні або звертались за амбулаторною допомогою в поліклініку КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР. Всі обстежені особи, які включені у дослідження, були розподілені на групи залежно від таких факторів, як вік та стать. У групі хворих із множинною мієломою переважали представниці жіночої статі (71,2%), а також особи похилого віку (83,2%). Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові наукові дані щодо ролі маркеру кардіальної механічної напруги та маркеру ризику тромботичних ускладнень у формуванні кардіоваскулярних подій у пацієнтів з множинною мієломою після проведення протипухлинного лікування. Встановлені порогові плазмові рівні маркеру кардіальної механічної напруги (sST2– 28,5 нг/мл) і маркеру ризику тромботичних ускладнень (P-селектину – 67,0 нг/мл), перевищення цих рівнів пов'язане зі збільшенням ризику розвитку кардіоваскулярних подій у пацієнтів на множинну мієлому після протипухлинного лікування упродовж 12 місяців. Доведено, що позитивна та негативна прогностична цінність sST2 (62,2% і 91,4%) перевищує прогностичний потенціал P-селектину (39,4% і 78,4%) та їх комбінації (48,2% і 86,1%) у виникненні кардіоваскулярних подій упродовж 12 місяців у хворих на ММ після протипухлинного лікування. Доведено, що позитивна та негативна прогностична цінність комбінації біологічних маркерів sST2 і P-селектину (81,8% і 92,4%) перевищує прогностичний потенціал sST2 (77,8% і 70,6%) і P-селектину (76,9% і 59,1%) у виникненні кардіоваскулярних подій упродовж 12 місяців спостереження у хворих на ММ після протипухлинного лікування та перенесеної маніфестної форми коронавірусної хвороби (COVID-19), на підставі чого створена прогностична модель. Уточнені наукові дані щодо патогенетичних зв'язків кардіальної механічної напруги і ризику тромбозу у хворих на множинну мієлому після протипухлинного лікування. Доведено, що після протипухлинного лікування у хворих на ММ активуються процеси кардіальної механічної напруги, що супроводжується збільшенням рівня sST2 на 57,3%; активуються процеси тромбозу, що підтверджується збільшенням рівня P-селектину на 64,1%. Взаємозв'язки між зазначеними патогенетичними змінами підтверджують кореляції середньої сили між sST2 і P-селектином (r=+0,48; p<0,05). Розширені знання про зміни структурно-функціонального стану серця, що пов'язані з вегетативним регулюванням серцевого ритму та якістю життя, у пацієнтів з множинною мієломою після проведення протипухлинного лікування. Встановлено, що після проведення протипухлинного лікування у пацієнтів з множинною мієломою спостерігається порушення структурно- функціонального стану серця. Це проявляється у втраті нормального регіонального скорочення та діастолічної функції лівого шлуночка, а також в зниженні варіабельності серцевого ритму через порушення обох еферентних ланок вегетативної нервової системи. Крім того, порівняно зі здоровими особами, спостерігається зниження основних показників якості життя, виявлене за допомогою опитувальників SF-36 та QOL-CS. Практичне значення одержаних результатів. У роботі з’ясована роль sST2, Р-селектину як маркерів прогнозу виникнення кардіоваскулярних подій у пацієнтів на множинну мієлому після протипухлинного лікування. Запропонована прогностична модель оцінки ризику появи сердцево-судинних подій у хворих після протипухлинного лікування. Можливі галузі застосування: заклади практичної медицини: гематологічні, терапевтичні, кардіологічні відділення (обласних, міських, районних лікарень).

Дата реєстрації

2024-05-31

Додано/оновлено в НРАТ

2024-05-31 / 2026-07-01