Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002087, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Договірне регулювання створення та використання об'єктів авторського права в Україні та Франції Здобувач Кедя Юлія Олександрівна, Керівник Штефан Олена Олександрівна Опонент Стефанчук Микола Олексійович Опонент Тарасенко Леонід Леонідович Рецензент Улітіна Ольга Володимирівна Рецензент Шабалін Андрій Валерійович Опис Дисертація є першим правовим комплексним дослідженням, в якому з урахуванням положень законодавства ЄС, законодавчого досвіду Франції розкриті особливості та проблемні теоретичні питання договірного регулювання створення та використання об’єктів авторського права, запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України щодо договорів про створення та використання об’єктів авторського права, а також практики його правозастосування, що спрямовані на забезпечення балансу інтересів контрагентів та забезпечення дієвої охорони та захисту їх прав. Історична ретроспектива правового регулювання договірних відносин у сфері авторського права дозволяє виявити як спільні, так і відмінні умови та передумови, що вплинули на його формування, а також виокремити періоди його виникнення та розвитку в Україні та Франції. Вперше обґрунтовано положення про наявність різних доктринальних підходів до умов виникнення договірних відносин в Україні та Франції: в Україні нормативістська теорія; у Франції – концепція визначення договору як регулювання зобов’язальних відносин, що ґрунтуються на вольовій теорії. У межах визначення специфіки договірних відносин щодо створення і використання об’єктів авторського права, обґрунтована необхідність перегляду концепції невідчужуваності особистих немайнових авторських прав та можливість передачі деяких із них у спадщину. Доведена доцільність на законодавчому рівні передбачити можливість спадкування права вимагати визнання авторства за померлим автором на твір у разі його порушення за умови спадкування майнових прав на нього, а також право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору. Досліджуючи питання класифікації договорів, вперше було запропоновано виокремлення договорів за критерієм підстав виникнення прав у контрагентів: первинні - ті, що пов’язані зі створенням твору в результаті творчої діяльності автора - фізичної особи, зокрема, договір замовлення, в межах якого відбувається створення твору; вторинні - договори щодо розпорядження майновими правами автора на створений ним об’єкт авторського права; ліцензійні договори, договори відчуження прав; та змішані договори, наприклад, трудові договори. Вперше було запропоновано виокремлення договорів за критерієм рівня використання сучасних технологій при їх розробці та підготовці договорів: на договори про створення або використання об’єктів авторського права, розроблені та підготовлені людиною та договори, що розроблені та підготовлені з використання (за участі) штучного інтелекту. Підкреслюючи важливість визначення предмету договорів про створення та використання об’єктів авторського права, звертається увага на дуальність природи даного виду договорів: з одного боку, предметом договору є сам об’єкт авторського права, на створення якого спрямовано волевиявлення сторін, з іншої – права щодо розпорядження таким об’єктом. У дисертаційному дослідженні, аналізуючи специфіку колективних творів, удосконалено підходи до розмежування колективного твору від складеного твору: колективний твір відрізняється фактом відсутності створеного твору на момент укладення договору; у складеному творі використовуються вже створені твори. Аргументовано та запропоновано визначити можливості укладення ліцензійного видавничого договору на використання творів, що будуть створені у майбутньому, який укладається між автором (ліцензіаром) та видавцем (ліцензіатом) на умовах виключної ліцензії та обмежується або п’ятьма новими творами визначеного договором виду і жанру, що будуть створені автором, або усіма новими творами визначеного договором виду і жанру, що будуть створені автором протягом п’яти років з моменті укладення договору. Аналіз правозастосовної практики України та Франції щодо захисту прав сторони при невиконанні умов договору іншою стороною, дозволив визначити спірні питання, які можуть бути врегульовані при досудовому вирішенні спору, серед яких: сторона може відмовитися від виконання або призупинити виконання власного зобов’язання; сторона може наполягати на продовженні примусового виконання зобов'язання в натурі; сторона може погодити зменшення ціни договору; сторони можуть дійти згоди про дострокове розірвання договору; сторони можуть визначитись щодо реальних обсягів відшкодування завданих збитків невиконанням умов договору. . Дата реєстрації 2024-06-04 Додано в НРАТ 2024-07-12 Закрити